Основні тези Андреаса Шляйхера – про різницю між освітою й освіченістю, між талантом і старанністю та про те, чому бідні мають більше шансів отримати кращу освіту.
У 2018 році Україна долучиться до Міжнародної програми з оцінювання освітніх досягнень учнів (англ. Programme for International Student Assessment, PISA). ЇЇ метою є отримання порівнюваних даних про рівень знань і вміння їх застосовувати на практиці учнів віком 15 років, з метою підвищення якості викладання і організації систем освіти. У тестуванні вже взяли участь учні з понад 80 країн. Перед проведенням дослідження в Україну приїхав розробник та куратор тестування PISA – Андреас Шляйхер, який зараз обіймає посаду директора департаменту освіти і навичок Організації економічного співробітництва та розвитку. Андреас Шляйхер прочитав лекцію у київській Новопечерській школі та розповів про світовий досвід надання дітям якісної освіти. Головні думки його виступу – у матеріалі на Mind.
Світ винагороджує вас не за ваші знання, а за те, як ви ці знання використовуєте.
В основі тестування PISA лежить не безпосередня перевірка знань учнів, а їхнє вміння мислити як вчені, розробляти експерименти, думати критично та креативно. В епоху, коли майже будь-яку інформацію можна знайти в мережі інтернет, простих знань уже не достатньо.
Світ рухається значно швидше, ніж шкільна освіта.
Мапи стали інтерактивними, а машини – електричними, у той же час роль науки у школах не змінилася. Освітні програми лише застарівають. І це збільшує розрив між знаннями, які учні отримують у школі, і тим, що вимагає від них технологічний прогрес.
Бідність – це не доля.
Одним із досліджень, які проводилися в рамках тестування, була перевірка наявності зв’язку між рівнем освіченості та забезпеченістю учнів. Результати вражають: в’єтнамські бідні діти отримують кращу освіту, ніж багаті діти в Туреччині чи Молдові. Тому ключовим завданням для освітніх систем має бути надання якісної освіти для всіх прошарків суспільства, бо це дійсно можливо.
Деякі освітні системи налаштовані на сортування талантів замість їх розвитку.
Проводячи дослідження, представники PISA запитували учнів, що їм потрібно зробити, щоб добре знати математику? Європейські та американські учні відповідали: «Якщо в мене немає природженого хисту до математики, я краще буду займатися чимось іншим». Аналогічне питання дослідники поставили студентам із Сінгапуру та Китаю. 9 з 10 учнів відповіли: «Якщо я буду старанно вчитися, в мене все вийде». Вони дійсно вірять, що кожна дитина може стати успішною, і докладають максимум зусиль, щоб цього досягти. Це один з ключів до успіху.
Чим більше часу діти проводять у школі, тим гірша у них освіта в цілому.
У кожній окремій країні, якщо додати одну годину математики або будь-якого іншого предмету на тиждень, знання учнів з цього предмету покращаться. Якщо ж розглядати це питання глобально, то стає зрозумілим, що кількість шкільного та позашкільного навчання не є показником його якості. Фінські діти навчаються в середньому 36 годин на тиждень і мають кращі результати у тесті PISA, ніж учні з ОАЕ, які проводять за підручниками майже вдвічі більше. Секрет – інвестування в те, що відбувається безпосередньо у навчальному класі, замість того, щоб виснажувати учнів додатковими заняттями.
Дуже важко покращити рівень освіти у країні, де не поважають професію викладача.
У Фінляндії професія викладача – одна з найшанованіших у суспільстві. На кожну відкриту вакансію вчителя припадає близько 10 претендентів. Якщо вам не вдалося зробити викладацьку кар’єру, ви все ще можете стати економістом чи юристом. Цікавим є те, що вчителі не заробляють більше за інших спеціалістів. Для них ця професія є привабливою інтелектуально, а не фінансово.
Є речі, яким можна легко навчити, – що далі, тим легше автоматизувати, оцифрувати чи передати на аутсорсинг.
Одна з важливих проблем сьогодення – певні рутинні завдання комп’ютер може вирішити краще, ніж людина. Те, у чому комп’ютер ще не є кращим – це креативний підхід до справи, вміння налагоджувати людські стосунки, змагатися, кооперуватися з людьми, які від нас відрізняються. Попит на ці навички чимдалі зростає, тому їх необхідно розвивати ще у шкільному віці.
Заучування тим менш корисне, чим завдання складніше.
Природно, що у різних країнах використовуються різні стратегії навчання. У Східній Європі широко застосовується метод «повторення»: викладачі презентують інформацію, а потім просять учнів її відтворити. Цей метод ефективний для збільшення загальної обізнаності, але в цих країнах результати тесту PISA доволі погані, бо більшість питань у тесті є відкритими, і в учнів виникають труднощі з відповідями на них.
Просте запитання «Як пройшов твій день у школі?», поставлене батьками, може значно вплинути на успіхи дитини у школі.
Велику роль у дитячій освіті відіграють саме батьки. За результатами досліджень, учні, чиї батьки читали їм книжки у дитинстві або обговорювали їх з ними, мали кращі результати, ніж ті, батьки яких цього не робили. Водночас абсолютно немає різниці, чи активні батьки в батьківському комітеті та чи беруть участь у позашкільній діяльності. Набагато важливіше щиро показувати дитині, що її успіхи для вас важливі, та не забувати ставити прості питання на кшталт «Як пройшов твій день?».
Немає коментарів:
Дописати коментар