ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «ІННОВАЦІЙНІ ПРАКТИКИ НАУКОВОЇ ОСВІТИ»

Повна програма заходу (стор. 9) та відео першого дня конференції за покликанням: https://iod.gov.ua/ua/naukovi-zahodi/materiali-provedenih-zahodiv/38_ii-vseukrayinska-naukovo-praktichna-konferenciya-innovaciyni-praktiki-naukovoyi-osviti.

МАТЕРІАЛИ ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «ІННОВАЦІЙНІ ПРАКТИКИ НАУКОВОЇ ОСВІТИ» 15–19 грудня 2022 року:

https://iod.gov.ua/content/events/38/ii-vseukrayinska-naukovo-praktichna-konferenciya-innovaciyni-praktiki-naukovoyi-osviti_publications.pdf?1672252756.0523, в тому числі моя публікація "РОЗВИТОК ЕВРИСТИЧНОГО ТА КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ДЛЯ СТИМУЛЮВАННЯ ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ" - зі стор. 570.

Моя відео - презентація «РОЗВИТОК ЕВРИСТИЧНОГО,
ДОСЛІДНИЦЬКОГО МИСЛЕННЯ ДІТЕЙ
(АВТОРСЬКА МЕТОДИКА) НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ»

Моя публікація у МАТЕРІАЛАХ

 ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції":

"РОЗВИТОК ЕВРИСТИЧНОГО 

ТА КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ДЛЯ

СТИМУЛЮВАННЯ ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ"

У статті розглянуто актуальність і технологію розвитку евристичного

та критичного мислення для сприяння творчості дітей, прийоми їх мотивації та шляхи розвитку елементів емоційного інтелекту й дослідницького мислення для покращення успішності, результативності та якості засвоєння навчального матеріалу; розроблені на власному досвіді деякі практичні ідеї та способи активізації творчого мислення.

Робота містить авторські рисунки, QR-посилання на відповідні джерела та на авторський блог «Легка математика». Представлено приклад уроку евристичного дослідження.

Корисно для вчителів загальноосвітніх шкіл, батьків учнів та для всіх, хто цікавиться питаннями успішності навчання математики сучасних дітей.

#Мислення #ЛЕГКА МАТЕМАТИКА #Інноваційні технології навчання #Інтелект #Школа  #Розумні діти #Ситуація успіху #Інтерес до навчання #Бажання вчитися

#Thinking  #EASY MATHEMATICS  #Innovative learning technologies  #Intelligence  #School  #Smart kids  #Success situation  #Interest in learning  #Desire to learn

 

Математика –

це найкращий тренажер для того,

щоб навчитися швидко знаходити

ефективний вихід із складної ситуації

Кучинська Т.В.

 Найголовніша задача дорослих – плекати інтерес дитини до пізнання світу, до навчання, до стійкого гармонійного розвитку, навчити дітей творити і отримувати задоволення від своєї діяльності в процесі пізнання світу і, що головне, повірити у себе, у свої можливості, тобто мотивувати дитину свідомо навчитися вчитися.

Сучасна освіта спрямована на розвиток компетенцій, необхідних для повноцінного життя. Наразі в освітньому процесі актуальна орієнтація на різнопланові потреби учня, дитиноцентризм і педагогіку, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.

Надмірна гіперопіка люблячих батьків, їхні намагання моментально задовольняти усі потреби і нескінченні бажання своїх дітей  привели сьогодні до втрати у здобувачів освіти мотивації до самостійного навчання. Діти не уявляють практичного застосування запропонованих їм знань у майбутньому, можливо, тому і не бачать сенсу старанно вчитися.

Чим зацікавити дітей, які «народилися зі смартфоном у руках» і не уявляють своє життя без нього? Чи можливо навчити їх повноцінно та різносторонньо мислити?

Може, варто дитині запропонувати щось цікавіше від простого перегляду і вимушеного поглинання інформації, яка не встигає перейти в розряд знань і тому дуже швидко забувається? Можливо, найчастіше втрата інтересу до навчання відбувається саме через відсутність емоційного виклику, гармонійного використання та розвитку обох півкуль мозку дитини, чіткого поєднання усіх його систем? Можливо, треба дитину спочатку навчити концентрувати свою увагу, мислити і тренувати пам’ять, досягати мети та відчути себе у ситуації успіху? Наразі запитань набагато більше, чим відповідей. Спробуємо наблизитися до відповідей на ці запитання й знайти напрямки виходу із даної ситуації.

Головне завдання сучасної школи –– навчити наших дітей жити у час кардинальних змін в усіх сферах людського життя.

Наша задача як вчителя: сприяти формуванню розумної Людини, яка здатна бачити всі ризики і швидко адаптуватися, планувати, приймати вірні рішення.

Успіх кожної людини залежить від її вмінь, навичок і готовності до дій, а не від суми її інформативних знань. І щоб виграти в період тотальної конкуренції, треба бути завжди готовими до сюрпризів, бути креативними –– готовими аналізувати події, складати прогнозований план дій, генерувати й відстоювати свої ідеї.

Нова Українська Школа

Головна ідея НУШ –– це презумпція талановитості дитини. Освіта –– це ключова сфера, яка обумовлює якість людського капіталу і майбутнє країни на роки і десятиріччя вперед.

Наразі ми чітко бачимо, наскільки складно зацікавити сучасних дітей навчанням і розвитком, наскільки складно конкурувати з нейростимуляторами з екранів гаджетів, тому маємо задля бажання дітей вчитися знаходити креативні підходи до навчання.

Ключовим завданням освіти в 21-му сторіччі є розвиток мислення, орієнтованого на майбутнє. [1]
Основними положеннями Держстандарту базової та повної загальносередньої освіти України [2] є:

·             Особистісно-зорієнтований підхід. Головне - не примушувати учнів, а мотивувати їх, формувати потребу в знаннях, сприяти зацікавленості та формувати позитивне емоційне ставлення до вивчення математики.

·             Компетентісна освіта, основними вимогами якої є формування таких навичок учнів: знає і уміє, оцінює і використовує.

·             Діяльнісний підхід до освіти - це вміння обирати мету, планувати свою роботу, виконувати завдання, оцінювати результат і аналізувати помилки.

Сучасне інформаційне суспільство — це період високих технологій, що потребує від освіти формування компетентної та активної особистості. На якісну освіту сподіваються і батьки, які хочуть бачити своїх дітей підготовленими до життя, і  діти, які мріють  знайти  своє місце в житті, бути освіченими та конкурентноспроможними.

Розвиток критичного мислення стає дуже актуальним під час інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових життєвих, політичних, економічних та інших обставин, без ефективного розв’язання проблем, значну частину яких неможливо передбачити. Саме тому очевидна життєва необхідність критичного мислення для української освітньої системи. 

Саме на досягнення кінцевого результату — розвитку особистості через призму формування життєво необхідних компетентностей — націлена сучасна модель освіти.

Наші діти – непосидючі чомучки. Але іноді їхня допитливість тоне і захлинається у морі не контрольованої дорослими візуальної інформації з неосяжних просторів інтернету, що не дає можливості й часу дитячому головному мозку розвинутися належним чином. Ці процеси вже досліджені багатьма вченими, які б’ють на сполох, попереджаючи про незворотні негативні процеси для таких дітей.

До прикладу, дослідження лабораторії доктора Андрія Курпатова показали негативні наслідки цифровізації людини. У доповіді на  бізнес-сніданку в Давосі він обґрунтовано стверджував: «Ми те, який контент ми споживаємо.  Ми переходимо у цивілізацію зорових образів, де немає ані аналітичного, ані системного мислення».

Сталий розвиток дитини –

 стабільний успіх країни

Сталий (стійкий) розвиток — вважають найперспективнішою ідеологією 21 століття і навіть усього третього тисячоліття. [3]

Основою його є системний підхід та сучасні інформаційні технології, які дозволяють дуже швидко моделювати різні варіанти напрямків розвитку, з високою точністю прогнозувати їхні результати та вибирати найбільш оптимальний.

Творче (евристичне) мислення - це мислення, результатом якого є відкриття принципово нового чи удосконаленого вирішення того або іншого завдання чи проблеми. [4]

Критичне мислення – це аналіз та перевірка правдивості інформації з метою визначення її можливого застосування. 

Евристичне мислення спрямоване на створення нових ідей, а критичне – виявляє їх недоліки та дефекти, тому  для ефективного вирішення будь-яких завдань необхідні обидва види мислення. 

Прообразом евристичного навчання для мене став метод запитань і міркувань Сократа. «Витягнення прихованих у людині знань може бути не тільки методом навчання, а й методологією всієї освіти». [5]

«Мислення, придумування – це головні інструменти адаптації людини до життєвої реальності», - стверджував Микола Сапсан, сучасний український коуч. [7]

Технологія розвитку критичного мислення (ТРКМ) – це проект співпраці вчених, вчителів усього світу. Він був запропонований  у 90-і роки 20 століття американськими вченими К.Мередит, Ч.Темпл, Дж.Стіл як особлива методика навчання, що містить відповідь на питання : як навчити мислити?  [9]

Вивчення науково-методичної літератури й аналіз сучасної практики доводять відсутність комплексного дослідження методики формування критичного мислення в учнів основної школи у процесі навчання математики.[8] Якраз це і було для мене одним із поштовхів для вивчення і впровадження у практику своєї роботи технології формування і розвитку критичного мислення.  Але практика показала, що тільки критичного мислення недостатньо для гарних результатів.

 

Навчання без міркування–

марна праця

 Конфуцій

Технологія розвитку 

евристичного та критичного мислення 

Мислення, на відміну від інших процесів життєдіяльності індивіда, відбувається відповідно до певної логіки й виникає в проблемній ситуації. У структурі мислення можна виділити такі розумові операції: порівняння, аналіз, синтез, абстракцію, узагальнення, конкретизацію, класифікацію й систематизацію та інші.

Критичне мислення – це мислення вищого порядку; воно спирається на отриману інформацію, усвідомлене сприйняття власної розумової діяльності в оточуючому інтелектуальному середовищі. Однак рівень критичності визначається не тільки запасом знань, а й особистісними якостями, установками, переконаннями.

Таким чином, критичне мислення – це складний ментальний процес, який починається із залучення інформації і закінчується прийняттям рішення. [10]

 Мене завжди цікавили нестандартні підходи в навчанні дітей математиці, бо  була впевнена, що недоцільно і нецікаво навчати дітей тільки традиційно: у центрі навчально-виховного процесу має бути учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу, залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми. Пристосування різних елементів навчальних технологій для стійкого розвитку дітей ( Інтерактивні технології навчання на уроках і в позаурочний час) надавало мені можливість імпровізувати і творчо підходити до процесу, поєднувати класичні  методи навчання математиці зі  стратегіями технології «Розвиток критичного мислення», використання евристичного методу для випереджуючого навчання учнів на  уроках математики.

Мій дослідницький проект, присвячений ТРЕКМ, розпочався з 1 вересня 2009 року у 5 класі, у якому я була і класним керівником. Виявилося, що у більшості дітей занижена самооцінка. В щоденному спілкуванні з ними я завжди намагалася впевнити їх у тому, що вони розумні. І кожен урок математики я присвячувала тому, щоб довести їм, що кожен може мати свою думку, вчила відстоювати її та доводити логічними шляхами. Я заборонила калькулятор і впровадила швидкий усний рахунок.  Нам дуже подобалось працювати за підручниками Янченко Г.М. «Математика» для 5 і 6 класів, що чітко притримуються принципів наступності і послідовності. Проте, високої продуктивності моїх уроків і, як наслідок, гарних результатів навчання, мені вдалося досягти, інсталюючи в технологію РКМ елементи  евристичного (творчого) мислення.  Це, на мій погляд, дещо доповнило і  розширило структуру уроку критичного мислення на два пункти: евристичне дослідження та закріплення на практиці, без яких, на мій погляд, урок математики буде недостатньо ефективний. 

Інсталюючи технологію розвитку евристичного і критичного мислення у навчання дітей, я зрозуміла, що навчити учнів так мислити з першого уроку неможливо. Мислення формується поступово, воно є результатом щоденної спільної роботи вчителя й учня, з уроку в урок, з року в рік. Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя при формуванні навичок критичного та евристичного  мислення в учнів. Такі уроки часто змушували мене швидко приймати нові рішення, тобто адаптуватися до ситуації.

Цей досвід було узагальнено в публікації «Розвиток критичного та евристичного мислення для формування компетентності в математиці» в моєму персональному блозі.

 

«Основне завдання справжньої освіти - навчити розумінню», -

стверджував С. П. Капіца. [11] 

Тому, щоб складне зробити простим, у своїй роботі я завжди гармонійно поєдную іноваційні елементи та відповідні стратегії розвитку критичного і евристичного мислення із традиційними  та нетрадиційними методами вивчення предмету математика, особливо коли доводиться імпровізувати.

Ідея методики розвитку евристичного та критичного мислення (РЕКМ) полягає у тому, що  акцент навчання переноситься НЕ на оволодіння готовими знаннями, а на їх свідоме творіння, вироблення.
Результатом застосування методу є і певні знання, і навички різнопланової креативної розумової діяльності учнів.

Тому, на мою думку, цей метод варто використовувати й при вивченні інших дисциплін. 

Структура уроків за технологією РЕКМ:

1.      Вступ, мотивація розумової діяльності.

2.      Актуалізація опорних знань, постановка основних завдань.

3.      Робота над проблемною ситуацією: при необхідності розподіл учнів по групах, визначення доповідачів.

4.      Усвідомлення змісту та евристичне дослідження. На цьому етапі учні висувають свої гіпотези, які на їх думку вирішать поставлену проблему, аналізують,  знаходять важливі, знайомляться з новою інформацією, визначають особисте її розуміння та застосування.

5.      Презентації рішень в малих групах. Організація загальної дискусії. 

6.      Узагальнюючий виступ вчителя, його аналіз ситуації, прийняття рішення.

7.      Застосування нових знань на практиці - оволодіння ними, набуття умінь та навичок. 

8.      Рефлексія, оцінювання учнів.

 Практичне застосування технології РЕКМ

Наведу приклад зі своєї практики: урок геометрії у 8 класі, тема «Теорема Фалеса», громіздка і часто не зрозуміла для дітей, але надважлива для подальшого вивчення предмету.

Так сталося, що учні прийшли в клас втомлені та зпітнілі, не налаштовані на урок. Просять: «можна, ми відпочинемо?» Погоджуюсь, дозволяю відпочити і не писати. Але прошу вийти до дошки найрухливішого хлопця і намалювати на ній кут, на одній стороні якого відкласти рівні відрізки, через які провести паралельні прямі. Завдання: зробити висновок про довжину відрізків, утворених  цими прямими на правій стороні кута. 

Однокласники зацікавилися процесом, допомагаючи другу шукати вихід із цієї ситуації, доєдналися навіть ті, хто вже занурився у свій телефон. Швидко побачили, що ці відрізки будуть рівні.

Моє «справді?, а доведіть!» - піділляло олії в вогонь.

Тепер почався справжній «мозковий штурм», виникали різні думки та версії. Увага усіх учнів класу - на задачі. «Підкидаю» ідею учню: «твоя задача, можеш вільно творити, можеш креслити лінії!».  

Після колективних міркувань і порад з однокласниками, хлопець приймає рішення: проводить через середню точку Е пряму, паралельну лівій стороні кута, доводить рівність утворених трикутників і робить обґрунтований висновок про рівність утворених прямими відрізків. Коментую коротко: «Супер! А тепер все, що ти зробив, зведи в одне речення виду: якщо…, то…, і запиши математичною мовою на дошці».

На прохання повторити це речення відгукнулося багато учнів, з чого я зробила висновок, що вони вже знають це формулювання.  Звертаюся до дітей: «Відпочили? А тепер – до праці! Відкриваємо зошити й записуємо тему уроку «Теорема Фалеса», яку прочитайте, будь ласка, в підручнику». І в класі висне тиша… У дітей німий запит в очах: «Це як???» Тільки що вони усі разом ВИВЕЛИ, створили ТЕОРЕМУ!!! І тут вже я не втрималась від коментаря: «Бачите, які ви всі МОЛОДЦІ?».

Тепер усі учні класу вже ЗНАЮТЬ теорему Фалеса, адже її не потрібно вчити, вони її ЗРОЗУМІЛИ, засвоїли, і вже швидко знаходять їй застосування! Усім дітям далі було цікаво і легко розв'язувати задачі з теми, вони робили  це із великим задоволенням.

Таким чином, цей учень і весь клас відчули себе творцями, побували в ситуації успіху, їм це було набагато цікавіше та приємніше, чим зубрити те, чого не розуміють.

Під час такого навчання з використанням евристичного і критичного мислення, учні емоційно проживають моменти творчого отримання знань, переводячи їх в розряд вмінь та навичок.

Таким чином, ймовірність того, що діти зрозуміють, добре запам'ятають і будуть із задоволенням застосовувати отримані знання, виростає в багато разів.

Учням подобаються ті види навчальної діяльності, які не тільки дають їм матеріал для роздумів, можливість проявляти ініціативу та самостійність і потребують розумового напруження, винахідливості та творчості. 

Дуже важливо дітям вірити в самих себе, в свої резерви і можливості, відчувати свою значущість. І тоді на уроках вони активно і продуктивно працюють, отримуючи задоволення від самого процесу, від позиціювання себе у процесі.

Кожна дитина має певні здібності. Завдання вчителя — відшукати найменші пагінці таланту, розвивати їх. Адже в майбутньому самостійному житті стануть у пригоді: швидка реакція, образне і просторове мислення, міцна пам’ять, вміння формулювати і відстоювати особисту думку. Усе це розвивається під час виконання різних пошуково-творчих робіт та евристично-критичного підходу до навчання на уроках математики.

Важливо на уроці використовувати проблемні завдання, іноді – «випадкові помилки». Наявні в них суперечності викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків істини і певних висновків.

Найбільш цікавими для здобувачів освіти є ті завдання з математики, що максимально розвивають самостійність дитини у виборі способу розв’язання поблеми, збуджують її   думку. Це сприяє ефективності  навчання  математиці  через  розвиток логіки, абстрактного,  просторового і евристичного мислення,  для творчого самовираження дітей,  надає їм можливість отримати   насолоду  від  розв’язання  математичних вправ, показати   не  тільки  відмінні  результати навчання,  а  що  головне, - отримати  впевненість у собі через впевненість у  своїх  силах  і  можливостях.

Мій клас, у якому відбувався даний проект, за два роки суттєво покращив свої навчальні результати: із двох відмінників "виросло" шість і ще сім учнів стали сильними "хорошистами" із парою дев'яток з мов. І до дев'ятого класу вони тримали такий рівень навчання. Нам було приємно чути від учителів схвальні відгуки і високі оцінки позакласної і позашкільної діяльності колективу. Дітям подобалося відчувати себе серйозними, поміркованими і розумними особистостями. Вони знали, що можуть досягти успіху в будь-яких починаннях і знайти вихід із складних життєвих ситуацій. 

 

Висновки:

Розвиток евристичного та критичного мислення дітей – важливий для сьогодення аспект і у навчанні математики, і в повсякденному житті,  а в контексті останніх подій, і самого життя.

Творчий дослідницький напрям роботи дітей на уроках допомагає їх зацікавити, навчти різнопланово думати, розвинути логіку, просторове і абстрактне мислення, потребу в нових знаннях, допомогти учням зрозуміти і якісно опанувати матеріал, здобути міцні знання, вміння і навички, збільшити темп і результативність розв’язування прикладів і задач, навчити бачити різноманітні ефективні способи і нові підходи до вирішення математичних, а згодом і життєвих проблем. 

Наслідки використання технології РЕКМ: захоплення творчістю, математикою, високий рівень знань учнів, вміння використовувати здобуті навички у вивченні інших дисциплін та у повсякденному житті,  стійкий стан успіху та потреба розвитку і нових знань.

Дитина, яка відчула смак перемоги при розв’язуванні різноманітних проблем, у решті решт стає впевненою в собі та успішною в майбутньому. 
І тоді вона спокійно і радісно зустрічає кожен новий день свого життя! 

 

Використані джерела:

1.    ЗАКОН УКРАЇНИ Про загальну середню освіту  http://osvita.ua/legislation/law/2232/

2.    Державний стандарт базової середньої освіти

3.  Сталий (стійкий) розвиток - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA

4.    Розвиток критичного та евристичного мислення для формування компетентності в математиці - http://legka-matem.blogspot.com/2016/04/blog-post_10.html

5.    Поняття дидактичної евристики - https://osvita.ua/school/method/2658/.

6.    Евристична бесіда як метод пошукового навчання - https://sites.google.com/site/iktjanejane/2-tema-posukove-evristicne-navcanna/shemi-tablici.

7.    Микола Сапсан - https://sokrat.training/748/

8.    Терно С. Методика розвитку критичного мислення: досвід експериментального дослідження / С. Терно // Історія в школах України. – 2007. – № 9-10. – С. 3-11.

9.    Дженні Л. Стіл, Куртіс С. Мередит та Чарльз Темпл. Методична система “Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів”, частини І-ІV, 2009.

10. Загальна психологія : підручник / за заг. ред. С.Д. Максименка. – Вінниця : Нова Книга, 2004.–704 с.

11. Чого навчав Сергій Капіца - Дзеркало тижня.