понеділок, 6 грудня 2021 р.

Аргументація необхідності пошуку нових підходів до навчання дітей

 Сучасні діти не сильно цікавляться  математикою. Інколи під час уроку деяким учням комфортніше й простіше не вчитися, а вести переписку в соцмережах, а може, і гру в телефоні. Наслідком такої діяльності досить часто є невміння концентруватися, розсіяна увага, і як наслідок, постійна втома, стрес та часткова втрата отриманої на уроці інформації без переведення її в довгострокову пам’ять, у розряд вмінь і навичок, без набуття компетентності, необхідної для подальшого розвитку. За відгуками багатьох вчителів, таких дітей стало більше після минулорічного тривалого дистанційного навчання.

Не всі ми знаємо, які особливості «нових» дітей, та як результативно  працювати з дітьми нового покоління «Z», з так званими «індиго», «кристалами» та «квантами», як допомагати їм підніматися вище по еволюційним сходинкам розвитку? Чим зацікавити дітей, які «народилися зі смартфоном у руках» і не уявляють своє життя без нього? Чи можливо навчити їх повноцінно та різносторонньо мислити? Як навчити їх самостійно оволодівати знаннями, вміннями та набувати навички? Чи можна знайти позитивні моменти в наявності у них так званого кліпового мислення?

Чи варто боротися з кліповим мисленням? Можливо, краще використати ті

можливості, які воно відкриває: більше різноманітних активностей та форм подачі матеріалу на уроці. Може, варто дитині запропонувати щось цікавіше від простого перегляду і вимушеного поглинання інформації, яка не встигає перейти в розряд знань і тому дуже швидко забувається? Наразі запитань набагато більше, чим відповідей…

Задача вчителя нового покоління – з однієї сторони, зробити навчальний процес динамічнішим і цікавішим за будь-які гру й мультфільм, а з іншої – створити умови для формування ключових і предметних компетентностей учнів через наскрізні лінії навчання.

 Надмірна гіперопіка люблячих батьків, їхні намагання моментально задовольняти усі потреби і нескінченні бажання своїх дітей  привели сьогодні до втрати в здобувачів освіти мотивації до самостійного навчання. Діти не уявляють практичного застосування запропонованих їм знань у майбутньому, можливо, тому і не бачать сенсу старанно вчитися. Як наслідок, мають невисокий рівень навчальних досягнень, особливо з математики.

Можливо, найчастіше втрата інтересу до навчання відбувається саме через відсутність емоційного виклику та ситуації успіху, гармонійного використання та розвитку обох півкуль мозку дитини, чіткого поєднання усіх його систем? Спробуємо наблизитися до відповіді на ці запитання й знайти напрямки виходу із даної ситуації.


1.1.        Передумови, мотивація та причини відшукання нових напрямків у навчанні дітей математиці

Так сталося, що декілька років назад мені довелося вчити підлітків 9 класу, які закінчили восьмий з початковим і середнім рівнями навчальних досягнень. Вони не розуміли, не сприймали математику на емоційному рівні. Про самостійне опрацювання навчального матеріалу годі було говорити. Багато часу уроків витрачалося на пояснення, бо були великі прогалини в їх компетентнісній базі, тому лишалося обмаль часу на практичне опрацювання.

Для того, щоб принаймні якимсь чином допомогти дев’ятикласникам, було докладено багато спроб, намагань і зусиль зробити матеріал уроків зрозумілішим, простішим в опануванні, таким, що легко запам’ятовується. Одночасно велися пошуки нових методик навчання, причин та шляхів подолання невміння деяких здобувачів освіти концентруватися і запам’ятовувати інформацію, аналізувати свої помилки та якісно мислити.  Допоміг у вирішенні проблеми курс Іцхака Пінтосевича «Концентруйся й запам’ятовуй» та вивчення досліджень науковців з цих питань. Усі ми старанно працювали, допомагали й підтримували один одного, шукали шляхи подолання проблемної ситуації.

Завдяки певним зусиллям, ставлення до математики  й якість знань підлітків (середній бал) за курс 9 класу дещо покращилися, що видно на діаграмах (Рис.1.1.1 та Рис.1.1.2) навчальних досягнень за 8-й та 9-й класи.

Зрештою, рівень досягнень математичних компетентностей, продемонстрований дев’ятикласниками при здачі Державної підсумкової атестації за 5 – 9 класи, був нижчий за річні оцінки 9 класу. Зрозуміло, що це трапилося тому, що матеріал попередніх років навчання підлітків не був якісно засвоєний і відпрацьований на належному рівні. Ці математичні вміння та навички не були вчасно сформовані у дітей.

 

Проте, набуті новий досвід досліджень і творчого мислення, знання, вміння й навички лишилися та будуть слугувати покращенню якості подальшого життя усіх. І що важливо, підлітки здобули гарну можливість пошуку шляхів вирішення життєвих проблем і впевненість, що із складних ситуацій можна знайти гідний вихід. А я – цікавий напрямок подальшого дослідження й розвитку особистих життєвих та професійних компетентностей.

1.2.                    Аналіз рівня математичної компетентності учнів та випускників

Загальновідомо, що у 2021 році 31,11% учнів не подолали визначений експертами бар’єр «склав/не склав» на ЗНО з математики. Можливо, значне збільшення і кількості, і відсотка тих, хто не подолав, було за рахунок тих, хто і не збирався використати цей результат. Про це свідчить величезна, іноді до 60%, розбіжність відсоткових показників «здав - не здав» випускників шкіл і студентів професійно-технічних закладів освіти.


Математика, подібно до мистецтва та музики, є надбанням людства. Шкільна математика не лише розвиває мозок, а й виховує дисциплінованість, систематичність, наполегливість, старанність, відповідальність і уміння навчатись упродовж життя. Упевнена, що це ще й найкращий тренажер для того, щоб навчитися швидко знаходити ефективний вихід зі складної життєвої ситуації.

Можливо, перша й головна причина невисокого рівня математичної компетентності – абсолютне ігнорування, небажання, байдужість до навчання, особливо після локдаунів 2020 року? Це і про випускників, які не склали ЗНО, і про здобувачів освіти, які створюють «шедеври абсурду» уже в шостому класі. Ніяких синонімів не вистачить пояснити такий стан. Він набагато гірший невмотивованості. Адже маємо свідомий вибір деяких учнів, який вони й не приховують: «Не хочу, для чого мені це потрібно?». Звідси коротка пам’ять, невміння якісно говорити, формулювати власну думку, мислити, розуміти прочитане, а іноді вже й писати. А як же адаптуватися до дорослого життя?

Кам'яний вік закінчився не тому, що зникли камені, а тому, що вони перестали відповідати вимогам часу. Так і люди, що не адаптувалися до нових умов, не зможуть відбутися як особистість, а залишаться з мисленням «динозавра», тобто з відсутністю повноцінного мислення... На мій розсуд, успіх – це внутрішній стан, при якому ви розумієте себе, справжні потреби, чітко формуєте мету й шлях до власної мрії і робите тільки важливе.

То як же звільнити голову від інформаційного сміття і активувати мозок для потрібних  змін?

Щоб навчитися адаптуватися до змін життя, надважливо мати живий розум, уміння концентруватися на головному, здатність аналізувати,  мислити, лаконічно висловлювати і відстоювати власні думки. Такі навички, ключові компетентності – формуються з дитинства – вдома, в садочку і в школі, в тому числі, на уроках математики.

1.3.        Тенденція перспективних змін у світі

2021 рік показав тенденцію перспективних змін у світі. Карантинні обмеження, пов’язані з пандемією, дистанційне навчання і праця дали можливість зробити кожному з нас висновки. І ці висновки були не завжди втішними: якщо ви професійно неліквідні, то вас чекає неприємна перспектива. Ви можете продовжувати обслуговувати більш прості процеси, але, ви можете потрапити під скорочення, бо важко і майже неможливо витримувати конкуренцію з наступним, молодшим і моторнішим поколінням. Тим більше, швидкими темпами поширюється автоматизація виробництва.

Для своєчасного набуття нових компетентностей і професій кожній дитині, людині життєво необхідно навчитися самостійно здобувати з відкритих джерел знання, розуміти і систематизувати прості та складні концепції, вчитися використовувати їх для вирішення поставлених задач, щоб зростала здатність аналізувати, розуміти, оперувати категоріями, пов'язувати поняття в системи, складати і реалізовувати алгоритми для вирішення поставлених проблем. І далі ці якості будуть зростати, якщо заздалегідь подбати про зростання власного діяльнісного потенціалу.

Під час навчання ми постійно розвиваємо й оновлюємо синаптичні зв’язки нашого мозку, і він починає працювати в декілька разів ефективніше, тому що мозок, як і будь-який орган, працює краще, якщо частіше ним користуватися. А навчання і вирішення нових проблем – найкращий спосіб оновлення. Тому треба ще в школі навчитися інтенсивно самостійно вчитися!

1.4.        Наслідки дистанційного навчання. Ключові новації НУШ

Досвід показав, що загалом шкільне дистанційне і змішане навчання сьогодні, на жаль, менш ефективне від звичайного, кожен учень навчається (або не навчається) індивідуально, в залежності від внутрішньої мотивації та контроля з боку батьків. Не всі діти свідомо здобувають знання на дистанції, ще не всі навчилися ефективно працювати дистанційно, тому у багатьох із них у знаннях виникли прогалини і порушення логічної системності, особливо в математиці. Хоч і є вмотивовані діти, які справилися на відмінно. Це все демонструє велику роль  живого спілкування, обміну енергіями.

Чому це критично? Тому що 8 із 10 професій передбачають наявність дослідницького мислення, математичної компетентності! Не заклавши її фундамент у шкільному віці, не розвинувши навички логіки та мислення, дитина в переважній більшості зіткнеться з труднощами в майбутньому житті!

Як це вирішити?

Наразі в Україні триває реформа освіти. Ключові новації, які  лежать в основі Концепції Нової Української Школи: подовження загального навчального циклу в школах до 12-років, новий зміст програм, зміна парадигми у стосунках між вчителем і учнем від вчителя як джерела знань до партнера по розвитку, компетентнісний підхід [4].

Компетентнісний підхід є кращою світовою практикою таких прогресивних країн, як Польща, Сингапур, Фінляндія та багато інших. Суть такого підходу полягає в тому, що замість освіти, спрямованої на отримання знань (які знаходяться в 5-секундному доступі з будь-якого гаджету), зусилля учасників освітнього процесу спрямовуються на засвоєння учнем навичок і компетентностей –– «динамічної комбінації знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність».

Виникає питання: Як же на практиці навчати і навчатися в партнерстві та єдності?

Напевно, ви вже помічали, що останнім часом нашим дітям іноді важко  самостійно здобувати і сприймати навчальну інформацію, принаймні, математичну. Деякі з них докладають великі зусилля, але це не завжди веде до успіху, бо іноді деякі діти не можуть зрозуміти суті. А більшість просто пливе за течією, не зводячи очей з екранів телефонів чи планшетів, якими їх забезпечили турботливі батьки з надією отримати всебічний розвиток своєї дитини. І дитина розвивається, правда, не завжди так і трохи не в тому напрямку. Не всі батьки свідомі того, що тільки один дотик до екрану гаджета відділяє електронний підручник від чогось більш цікавого: он-лайн гри чи від спілкування в мережі, або ж від готових відповідей. Батьки ж упевнені, що зробили все можливе для полегшення навчання дитини і очікують на гарні результати. І результати є, бо діти гарно і швидко навчилися знаходити будь-яку важливу для них інформацію в мережі, найкраще і найшвидше можуть списати розв’язки із ГДЗ ті, у кого швидший мобільний інтернет. І все ніби-то чудово, але ідилію псують свідомі вчителі, які не дають списувати відповіді з інтернету, та атестація по завершенню 9-го і ЗНО по закінченню 11-го класів. І тут починається метушня: що ж робити?….



Немає коментарів:

Дописати коментар