Відмінні риси гіперчутливих дітей, які батькам варто враховувати, і поради щодо особливостей їх виховання
Вона плаче, якщо з рук випала шапка або іграшка; глибоко засмучена, якщо ви підвищили на неї голос.
І, здається, у неї якийсь особливий нюх. Перш ніж винести дитині який-небудь невтішний вердикт, урахуйте той факт, що така поведінка може бути вродженою.
Дослідження показують, що високий ступінь чутливості часто є фізіологічною особливістю, з якою деякі діти народжуються. Від інших батьків ви можете почути помилкову думку про те, що такий стан дитини виникає через дефіцит довіри або соціальних навичок, але ви повинні розуміти, що це зовсім не те, що ви коли-небудь змогли б контролювати.
Сенситивні (гіперчутливі) діти мають трохи інші або дещо перебільшені реакції. Вони діють не так, як ви очікуєте, як би зробила типова дитина в подібній ситуації. На жаль, у нашому суспільстві це часто розцінюється як слабкість. Але багато психологів стверджують зворотне: вони кажуть, що у сенситивних дітей є дар. Вони здатні пізнавати цей світ на більш високому рівні, ніж середньостатистичні діти.
Так що ж дозволяє казати про дитину як про «дуже сенситивну»? Гіперчутливі діти можуть проявляти одну й навіть усі перелічені нижче риси. Ключ у тому, щоби помітити певний патерн поведінки, а також ступінь, з яким дитина демонструє одну чи кілька таких ознак:
Ваша дитина дуже чутлива до своїх відчуттів і переживань? У неї відмінний нюх або слух? Вона дуже чутлива до болю?
У вашої дитини швидко виникають емоційні перевантаження? У неї виникає широкий і при цьому інтенсивний спектр емоцій? Вона іноді настільки схвильована, що змушена піти?
Ваша дитина мислить набагато глибше, ніж її однолітки або навіть дорослі? Вона ставить серйозні запитання, багато думає й розмірковує про події її життя?
Ваша дитина добре усвідомлює навколишню дійсність? Вона зауважує, якщо ви переставите з місця на місце якусь навіть маленьку річ чи незначні зміни в інших людях, наприклад, нову стрижку?
Ваша дитина дуже чутлива до емоцій інших людей? Вона зауважує, коли комусь сумно, і намагається чимось допомогти? І, здається, вона особливо чутлива до почуттів тварин?
Для когось може виявитися нелегким завдання – прийняти той факт, що його дитина є сенситивною особистістю. Але краще, якщо ви про це дізнаєтесь якомога раніше, тоді ви зможете зробити важливі кроки, щоб допомогти їй примиритися зі своїм внутрішнім світом і сміливо йти вперед. Психологи пропонують такі підказки батькам, які мають намір підтримати своїх дітей у прояві ними сенситивності та впевненості в собі, не протиставляючи їх іншим дітям.
Корегуйте власну поведінку, а не поведінку вашої дитини. Не намагайтеся примусити її пристосуватись до вимог суспільства. Любіть і приймайте свою сенситивну дитину цілком і беззастережно. Ви не можете змінити її. Вона повинна знати, що ви любите її незалежно від того, що вона відчуває або як реагує на світ.
Станьте партнерами. Щоб допомогти їй оволодіти безпечними способами взаємодії зі світом, займайтеся зі своєю дитиною. Наприклад, найімовірніше, їй більш комфортно спілкуватися з однокласниками один на один, ніж у численній групі, тому призначайте індивідуальні зустрічі, щоб діти могли пограти разом, так вона зможе звикнути до кількох однокласників.
Орієнтуйтесь на сильні сторони. У деяких країнах сенситивність сприймається мало не як «клеймо», тому важливо не навішувати ярлик на дитину. Допоможіть їй зрозуміти, що вона відчуває світ більш глибоко, ніж більшість дітей, допоможіть їй побачити важливі переваги цього. Така дитина може помітити те, повз що пройде більшість людей, вона має прекрасну уяву, чудову увагу та краще концентрується, вона може проявити себе як обдарований учень або стати чуйною людиною, здатною на співчуття.
Вносьте невеликі зміни. Якщо вам необхідно внести корективи в оточення своєї дитини, робіть це поступово. Тоді вона буде відчувати себе менш пригнічено.
Підштовхуйте дитину, але не тисніть на неї. Більшість сенситивних дітей засмучуються, якщо їм належить прийняти якесь рішення. Через страх вони часто відкидають різні можливості. Тому іноді найкраще, що ви можете зробити, це просто підштовхнути вашу дитину, щоб вона ризикнула або спробувала щось нове. Це ж стосується й покарання. Вона краще відреагує, якщо ви виправите її поведінку у м'якій формі замість того, щоби кричати на неї. Якщо ваша гіперчутлива дитина знатиме, що ви любите її незалежно від того, що вона відчуває, то вона буде менше вагатись у нових ситуаціях, буде менш сором'язливою і стане сміливіше. Якщо вона буде знати, що ви не збираєтеся примушувати її бути тим, ким вона не є, то ви обидва досягнете порозуміння й будете готові рухатись уперед.
Завдання батьків – допомогти своїй дитині адаптуватись до світу й гармонізувати саму себе. Сенситивні вони чи ні, але всі діти час від часу дуже потребують батьківського тепла й почуття безпеки.
Джерело
Немає коментарів:
Дописати коментар