Основні проблеми у вихованні/навчанні дітей та шляхи їх подолання

 Останнім часом ми бачимо, що наші діти не знають потреби ні в чому матеріальному. Але вони стають все гірше в багатьох аспектах. Ми бачимо зниження соціальної, емоційної та академічної активності у сучасних дітей і водночас — різке збільшення числа дітей зі зниженою здібністю навчатися та іншими порушеннями.

Аналіз сьогоднішньої ситуації наштовхує на невтішні висновки: незважаючи на високий рівень добробуту, батьки, на жаль, іноді розвивають своїх дітей в недоцільному напрямку.

І ось чому:⠀

1. ДІТИ МОМЕНТАЛЬНО ОТРИМУЮТЬ ВСЕ, ЩО ХОЧУТЬ І КОЛИ ХОЧУТЬ

«Я голодний!» — «Хвилинку, я куплю що-небудь перекусити». “Я хочу пити”. — «Ось тут купимо напої». «Мені нудно!» — «Візьми мій телефон», тощо...

Здатність прикласти зусилля для задоволення своїх потреб — це один з ключових чинників успіху. Ми хочемо зробити наших дітей щасливими, але на жаль, через гіперопіку, ми робимо їх щасливими тільки зараз і глибоко нещасними — в довгостроковій перспективі.

Наші діти поступово стають менш підготовленими до виходу навіть із незначних стресових ситуацій, що в результаті стає величезною перепоною для їхнього успіху в житті.

Ми часто бачимо нездатність дітей відкласти задоволення своїх бажань будь де: в класі, торгових центрах, ресторанах і магазинах іграшок. Ми бачимо розпач дитини, коли вона чує «Ні», тому що батьки навчили її негайно отримувати все те, що вона хоче. Діти дуже гарно навчилися маніпулювати батьками своїми слізьми і криком. Що вже казати про те, що треба виконати прохання старших...

2. ОБМЕЖЕНА СОЦІАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ

У нас багато справ, тому ми даємо нашим дітям гаджети, щоб вони теж були зайняті. Раніше діти грали на вулиці, де в екстремальних умовах розвивали свої соціальні навички. Раніше ми читали дітям казки і обговорювали їх. Раніше ми з ними малювали, ліпили, рахували, одним словом - творили. На жаль, гаджети замінили дітям прогулянки на відкритому повітрі та живе спілкування. До того ж технології зробили батьків менш доступними для взаємодії з дітьми.

Телефон, який «сидить» з дитиною замість рідних, не навчить її спілкуватися і знаходити виходи із різних ситуацій. А у більшості успішних людей розвинені соціальні навички. Це пріоритет!

Якщо ви бажаєте, щоб ваша дитина їздила на ковзанах, навчіть її кататися. Якщо ви хочете, щоб дитина могла чекати, її треба навчити терпінню. Якщо ви хочете, щоб дитина могла спілкуватися, необхідно соціалізувати її. Те ж саме відноситься до всіх інших навичок. Нема ніякої різниці!

3. НЕСКІНЧЕННІ ВЕСЕЛОЩІ

Сьогодні для наших дітей  створено штучний світ. У ньому немає нудьги. Як тільки дитина починає нудьгувати, батьки  поспішають розважати її знову, тому що інакше їм здається, що вони не виконують свій батьківський обов’язок.

Ми живемо у двох різних світах: вони у своєму «світі веселощів і розваг», а ми в іншому, «світі роботи». І нашим дітям здається, що ми живемо тільки для того, щоб задовольняти усі їхні потреби. а потреби дітей ростуть разом з ними. 

Чому діти не допомагають нам на кухні або в пральні? Чому вони не прибирають свої іграшки?
Це проста монотонна робота, яка тренує мозок функціонувати під час виконання нудних обов’язків. Це той же самий «м’яз», який необхідний для успішного навчання в школі та подальшого життя.

Коли діти приходять у школу і настає час для письма, вони відповідають: «Я не можу, це занадто складно, занадто нудно». Чому? Тому що «м’яз працездатності» не тренується нескінченними веселощами. Він тренується тільки під час роботи, прикладання зусиль.

4. ТЕХНОЛОГІЇ

Гаджети стали безкоштовними няньками для наших дітей, але за цю допомогу потрібно дуже дорого платити. Ми розплачуємося не тільки нервовою системою наших дітей, їх увагою і здатністю відкласти задоволення своїх бажань. Ми розплачуємося їхнім успішним майбуттям. 

Повсякденне життя в порівнянні з віртуальною реальністю нудне і важке, і зовсім не відповідає тим графічним вибухам і спецефектам, які вони звикли бачити на екранах.
 

Після годин віртуальної реальності дітям все складніше отримувати і обробляти інформацію в класі, тому що вони звикли до високого рівня стимуляції, який надають відеоігри без прикладання будь яких зусиль дитиною. Діти не здатні отримати і обробити інформацію з більш низьким рівнем стимуляції, і це негативно впливає на їхню здатність розуміти і вирішувати будь які завдання. 

Технології також емоційно  і фізично віддаляють нас від наших дітей і наших сімей. Емоційна доступність батьків — це основна поживна речовина для дитячого мозку. На жаль, ми поступово позбавляємо наших дітей цього. А виховання дитини - це власний приклад своїх батьків.

5. ДІТИ ПРАВЛЯТЬ СВІТОМ

«Мій син не любить овочі». «Їй не подобається рано лягати спати». «Він не любить снідати». «Вона не любить іграшки, але добре розбирається в планшеті». «Він не хоче одягатися сам». «Вона лінується їсти сама».  «Вони мене не слухають».  «Мені краще зробити за нього самій»...

Це те, що ми, вихователі та вчителі, постійно чуємо від батьків. Більш того, деякі діти намагаються маніпулювати і нами. Відколи діти диктують нам, як їх виховувати? Якщо надати  їм це право, то все, що вони будуть робити — їсти макарони з сиром і тістечка, дивитися телевізор, грати на планшеті й ніколи не будуть лягати спати, допоки не впадуть від втоми.

Як ми зможемо допомогти нашим дітям, якщо даємо їм те, що вони хочуть, а не те, що добре і корисно для них? Без правильного харчування, режиму дня і повноцінного нічного сну наші діти приходять в школу роздратованими, тривожними й неуважними. Крім того, вони неправильно орієнтовані.

Вони добре засвоюють, що можуть робити все, що хочуть, і не робити того, що не хочуть. У них немає поняття — «треба робити» або «не можна»... У них є права, але не має обов'язків...

На жаль, щоб досягти наших цілей в житті, нам часто треба робити те, що необхідно, а не те, що хочеться.

Якщо дитина хоче стати студентом, їй необхідно сумлінно вчитися. Якщо вона хоче бути футболістом, необхідно тренуватися щодня.

Наші діти знають, чого хочуть, але вони не навчені, їм важко робити те, що необхідно для досягнення цієї мети. Це призводить до недосягнення цілей і залишає дітей розчарованими. На мій погляд, набагато краще навчити їх ставити мету і прикладати зусилля до її досягнення. Якщо дитина навчиться саме досягати бажаного, відчує смак перемоги і радість  від результату своєї творчості, вона отримає набагато яскравіше емоційне задоволення і впевненість в собі.

Ви, батьки, маєте виховувати свою дитину, тренувати її мозок та змінити її життя так, що вона буде успішною в соціальній, ментальній, емоційній і академічній сфері.

Яким чином?

Десять "Золотих правил" для розумних батьків

1. НЕ БІЙТЕСЯ ВСТАНОВЛЮВАТИ РАМКИ

Діти потребують їх, щоб вирости щасливими та здоровими.
Складіть розклад прийому їжі, часу сну і часу для гаджетів.
Думайте про те, що добре для дітей, а не про те, чого вони хочуть або не хочуть. Пізніше вони скажуть вам спасибі за це.
Виховання — важка і відповідальна робота. Ви повинні бути креативним, щоб змусити їх робити те, що добре для них, хоча більшу частину часу це буде повна протилежність тому, чого їм хочеться.
Дітям потрібні сніданок і поживна їжа. Їм необхідно гуляти на вулиці й лягати спати вчасно, щоб на наступний день прийти в школу готовими вчитися.
Перетворіть те, що їм не подобається робити, через мотивацію і веселощі, в емоційно-стимулюючу гру. І обов'язково хваліть дітей за успіхи.

2. ОБМЕЖТЕ ДОСТУП ДО ГАДЖЕТІВ І ВІДНОВІТЬ ЕМОЦІЙНУ БЛИЗЬКІСТЬ З ДІТЬМИ

Існують прості способи показати дітям, що ви їх любите. Подаруйте їм свій час, спілкуйтеся з ними, цікавтеся їхніми проблемами, просіть про посильну допомогу. А ще - посміхніться, покладіть записку в рюкзак або під подушку, здивуйте, витягнувши на обід зі школи, танцюйте разом, повзайте разом, бийтеся подушками.
Влаштовуйте сімейні вечері, грайте в настільні ігри, вирушайте на прогулянку разом на велосипедах і гуляйте з ліхтариком ввечері разом по "пригодницькому" маршруту.

МОЖНА ЗРОБИТИ ГАДЖЕТИ МАКСИМАЛЬНО КОРИСНИМИ ДЛЯ ДІТЕЙ

3. НАВЧІТЬ ЇХ ДУМАТИ І ЧЕКАТИ!
Нудьгувати — не варто, але це перший крок до творчості.
Поступово заповнюйте час очікування між «я хочу» і «я отримую» корисною діяльністю дитини: подумати над запитанням, скласти план дій, придумати вихід.
Намагайтеся не використовувати гаджети в машині й ресторанах і навчіть дітей очікувати, розмовляючи або граючись.
Обмежте постійні перекуси.

4. ЗАЦІКАВТЕ І НАВЧІТЬ СВОЮ ДИТИНУ ВИКОНУВАТИ МОНОТОННУ РОБОТУ З РАННЬОГО ВІКУ, ОСКІЛЬКИ ЦЕ ОСНОВА ДЛЯ ЇЇ МАЙБУТНЬОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

Мотивуйте дитину складати свій одяг, прибирати іграшки,   заправляти своє ліжко, допомагати розпаковувати продукти.

Будьте креативними. Зробіть ці обов’язки приємними і веселими, щоб мозок асоціював їх з чимось позитивним. І обов'язково хваліть дитину і дякуйте їй за допомогу.

5. НАВЧІТЬ ДІТЕЙ СОЦІАЛЬНИХ НАВИЧОК

Навчіть ділитися, вибачатися, вміти програвати й вигравати, хвалити інших, говорити «спасибі» і «будь ласка». Важливо вчити дитину передбачати результати її дій та вчинків і розуміти відповідальність за них.

Виходячи з мого досвіду роботи вчителем, можу сказати, що діти починають змінюватися тоді, коли батьки змінюють свої підходи до виховання і до навчання. 

Допоможіть своїм дітям навчитися досягати успіху в житті шляхом виховання, навчання і тренування їх мозку, поки не стало пізно...