Цифрова залежність дітей

За останніми спостереженнями батьків та науковців, цифрова залежність дітей веде до незворотньої деградації дитячого мозку, іноді навіть до деменції (деградації мозку). Чому ж діти так швидко звикають до гаджетів і що з цим робити?

Уявіть собі. Ви йдете до парку. Дитина бачить метелика на гілці, і він їй подобається. Малий розводить пальці убік, ніби збільшує картинку на екрані. Так, він просто звик до того, що можна збільшити те, що його цікавить.

Ця картинка дуже яскраво показує рівень залежності наших дітей від гаджетів.

☝Чому діти звикають до гаджетів

У дитини до 8,5 років немає можливості критично оцінювати реальність. А якщо немає критики, то немає й фільтрів. Тобто, для дитини все, що пов'язане з візуальним сприйняттям, з картинкою, зі швидкістю, настільки привабливо і настільки важливо, що вона не може відірватися, не може відокремити хороше від поганого, не розуміє, що їй корисно, а що не дуже.

Також до 7 років діти не вміють говорити "ні" задоволенням. Це вміння дозріває до 11-12 років, коли формується здатність вольовим чином регулювати різні речі. До цього моменту дитина тягнеться до задоволень і це може спричинити залежність від гаджетів.

Яскравість того, що відбувається на екрані непорівнянна з тим, що відбувається у житті. Дитина, звичайно, притягує яскравість, швидкість вражень, кількість подій за хвилину, і їй дуже складно відірватися, просто неможливо це зробити самому.

Батьківська робота — фільтрувати кількість задоволень, візуальних вражень і взагалі всього, що викликає перезбудження, до певного віку. А потім поступово передавати відповідальність за це дитині.

❗Як працює «центр задоволень» у дитини

У дитини немає можливості свідомо відстежити свій стан. Тобто вона натискає знову і знову на заповітну кнопку, не відчуваючи, що працює дофамінова пастка, в результаті відбувається пересичення та перезбудження. Але дитина цього не помічає. Так вона потрапляє в полон постійного живлення враженнями.

☝Порада: Щоб уникнути цього, потрібно чітко дозувати дитині екранний час.

ВООЗ рекомендує дітям віком до 7 років проводити перед екраном не більше 45-50 хвилин на день. Дітям 2 років – 0-20 хвилин, дітям 3-4 років – від 20 до 40 хвилин. Підліткам 12-14 років – до 3,5 години.

❗Що ще потрібно знати про відеоконтент

Відео-розважалки блокують здатність самостійної креативної гри. Тим часом рольові ігри пов'язані з уявою і є дуже важливими для розвитку інтелекту.

Ігри на комп'ютері не працюють на розвиток інтелектуальних здібностей. Справа в тому, що граючи на планшеті, дитина звикає одержувати, а не генерувати, не створювати щось нове, не творити.

Якщо після перегляду мультиків дитина каже, що їй нудно, то ймовірно у неї вже є залежність. Ця нудьга - частина так званого "абстинентного синдрому", синдрому відвикання.

Якщо з'явився цей стан нудьги після мультиків - це вже тривожний дзвінок, який говорить про те, що, можливо, дитина в групі ризику виникнення залежності.

✔Пастка розвиваючих ігор

Розвиваючі ігри – це чистий маркетинг. Користь від них – лише вільний час батьків. Плата – можливий старт залежності.

Набагато корисніші класичні настільні ігри та інші заняття, які ми можемо запропонувати дитині поза екраном.

Численні дослідження доводять, що найчастіше (і швидше) залежність виникає саме до ігор, тому що в них дитина є активним учасником подій, а не пасивним спостерігачем.

✔Принципи відносин із гаджетами

〰Правила вживання екранного часу встановлюють батьки.

І це добре та правильно.

Добре, якщо до 12-14 років правила екранного часу встановлюють батьки. Встановлюють спокійно. Це наша з вами доросла зона відповідальності. Ідеально, якщо і у дорослих є особисті правила екранного часу, тому що якщо ви кажете одне, а дитина бачить інше, то вона точно чинитиме опір правилам.

〰Екранний час - це десерт

Екранний час - це десерт, але не можна починати обід з десерту, не можна харчуватися одними десертами. Цей принцип легко пояснити дитині з прикладу з солодкими стравами.

〰Гаджети – не єдиний «десерт» для сім'ї

Гаджети не повинні бути єдиними приємними та цікавими враженнями. Тому що, якщо дитині до 7 років здається, що час перед екраном найцікавіший, це тривожний дзвінок. Малечі має бути найцікавіше з батьками, з друзями, братами та сестрами, під час ігор та прогулянок.

✔Життя зовні має бути насиченішим і цікавішим

Реальне життя завжди має бути цікавішим і насиченішим за віртуальне. Зробіть реальність привабливішою. Якщо у вас якийсь час були обмеження (дитина хворіла і ви ніде не були) і час перед екраном збільшився, завжди намагайтеся повернутися до екологічної норми.

✔Спільна для всієї родини позиція

Узгоджена позиція обох батьків щодо гаджетів дуже важлива. Якщо її немає, то потрібно обговорити всі основні моменти, пов'язані з гаджетами, щоб ви один з одним не конфліктували. Важливо почути одне одного і дійти спільного рішення.

✔Що робити, якщо дитині важко відірватися від екрану

〰Використовувати «правило 3 дзвінків». Коли ви попереджаєте, як у театрі, що час закінчується. Ви використовуєте не просто таймер, який спрацьовує за дві хвилини до закінчення екранного часу, за хвилинку та закінчення екранного часу, і в той час, коли вже час вимикати. Це діючий спосіб.

〰Попереджати додатковий раз. 

Якщо дитина не може відірватися 

після трьох попереджень, можна використовувати додатковий 

раз — ще один дзвінок.

〰Говорити про «негативні наслідки» скандалу. Якщо дитина віддала гаджет зі скандалом після всіх дзвінків таймера, то ви повинні її попередити про наслідки — наступного разу екранний час буде скорочено. Це працює починаючи з 4-4,5 років.

▪ За матеріалами лекції Катерини Бурмістрової, сімейного психотерапевта, дитячого психолога та експерта з дитячо-батьківських відносин.

▫Джерело - https://deti.mann-ivanov-ferber.ru/.../pochemu-deti-tak.../