понеділок, 3 грудня 2018 р.

Чому я прошу дітей писати гарно ДЛЯ МЕНЕ

Пов’язане зображення
Художники дають каліграфії різноманітні поетичні порівняння і визначення. Одні бачать в майстерно прописаних буквах застиглу музику і її ритм, інші - пластику танцю.

Останнім часом ми бачили тенденцію суттєвого зниження вимог до школярів щодо оформлення ними письмових робіт з будь якого предмета. Нові стандарти української школи
просто виключили каліграфію з початкової ланки навчання дітей і креслення - взагалі з навчального процесу. Але чому? Ці дисципліни були напрямлені, крім основної задачі, безпосередньо на розвиток у дітей посидючості, старанності і наполегливості - рис, так необхідних у навчанні. Невже сьогодні вони стали абсолютно зайвим і нікому не потрібним навиком? І що ж тоді робити для посилення розвитку творчого потенціалу дітлахів?

За новими вимогами до оформлення письмових робіт з математики і ведення зошитів, оцінка за зошит виставляється 1 раз на місяць і не враховується при виставленні тематичної. Це миттєво вплинуло на стан зошитів і на оформлення робіт, що знизило старанність та увагу дітей на фоні перенасичення програмового матеріалу. Тобто діти не мають щоденної можливості довести свої знання, вміння і навички до гарного рівня, і як наслідок, поступово зникає внутрішня потреба у цьому, що веде до зниження динаміки розумового розвитку. І в той же час з 2021 року вводиться обов'язкове ЗНО з математики. Хотілось би бачити логіку в усьому цьому...

Давайте проаналізуємо, чому Японія вже давно і надійно займає найвищі позиції у розвитку науки і техніки. Адже ніхто не зможе посперечатися з тим, що японці - найпрацездатніша нація, до того ж  просунута і креативна в області інноваційних розробок.

У 80-х роках найбільша японська компанія, що займається випуском побутової і професійної електроніки, - починаючи переходити до нових технологій, провела в багатьох країнах цікавий експеримент. Шукали, які методики можна використовувати в даному регіоні і в даній культурі для підготовки фахівців майбутнього в різних напрямках. Програма тривала довго. Її фінансували понад 10 років. Коли зібрали і опрацювали дані, організатори експерименту були вражені. Всім вимогам в найбільшій мірі відповідала каліграфія. Тому компанія рекомендувала ввести каліграфію з 1-го по 11-й клас в усіх школах і вузах країни, незалежно від спеціалізації освітнього закладу. Щоб сформувати ті самі якості, необхідні майбутнім фахівцям в області інноваційних технологій.

Китайські ж фахівці розкривають цю тему в ще більш несподіваному ракурсі. У своїй статті «Каліграфія і здоров'я» доцент Пекінського інституту графічної комунікації Юань Пу розповідає про вплив каліграфії на мозкову активність в цілому і навіть на тривалість життя. Вважається, що з усіх видів довільних дій акт написання ієрогліфів - найбільш складний і трудомісткий. Положення пальців, долоні і зап'ястя для правильного обхвату пера, правильне положення зап'ястя і руки в повітрі при рухах пером, - все це не тільки тренує м'язи рук і нерви, але і зачіпає всі частини тіла: пальці, плечі, спину і ноги. Каліграфічні вправи за своєю суттю нагадують гімнастику цигун, яка «змінює статуру, рухає суглоби». Цей процес впливає на психічне і фізичне здоров'я, розвиває найтонші м'язи рук, стимулює роботу мозку і уяву, відновлює дихання.
Пов’язане зображення
Каліграфія змушує праву мозкову півкулю працювати, відчуваючи правильність ліній, структуру симетрії, ритм і темп, що розвиває уважність, спостережливість і уяву. Юань Пу прийшов до висновку, що студенти, які вивчають каліграфію, набагато швидше за інших сприймають і запам'ятовують інформацію. А те, що каліграфія продовжує життя, - науково доведений факт. Сучасний каліграф Су Цзусіань прожив 110 років, Дон Шупін жив до 94 років. Творець шрифту Ци Гун, сучасний каліграф, колишній член Китайської асоціації каліграфів, прожив 95 років.

Інший китайський фахівець, професор Генрі Као, робить ще більш сміливі висновки на основі проведених досліджень: практично немає таких хвороб, які не можна було б вилікувати каліграфією. Результати показують, що пацієнт, що практикує заняття каліграфічним письмом, відчуває розслаблення і емоційний спокій, що виражаються в рівномірному диханні, уповільненні пульсу, зниженні кров'яного тиску і зменшенні м'язової напруги. Поліпшуються відповідна реакція, здатність до диференціації і визначення фігур, а також здатність до орієнтації в просторі.

Практичні і клінічні дослідження показали позитивний вплив лікування каліграфічним письмом при поведінкових розладах пацієнтів, які страждають аутизмом, синдромом порушеної уваги, дефіциту уваги і гіперактивністю (що діагностують у більшої частини сучасних малюків). Більш того, при "виписуванні" у дітей тренувалася пам'ять, розвивалася здатність до логічного мислення, міркування і творчості. Навіть у дітей з невеликою розумовою відсталістю зміцнювалася пам'ять, поліпшувалися концентрація, орієнтація в просторі і координація рухів.

Для порівняння: в сучасній школі на такий предмет, як правопис, виділяється одна година на тиждень, а за часів Імператорського Царськосельського ліцею Олександр Сергійович Пушкін займався каліграфією 18 годин на тиждень.

Але не тільки на Сході і в Європі вивчають вплив каліграфії на здоров'я. Про її вплив на людський організм вже давно знають і вітчизняні фахівці.

Основний принцип навчального шкільного процесу донедавна полягав в наступному: перш ніж займатися науками, мистецтвом і ремеслами, за допомогою каліграфії закладали міцний фундамент - основу, що складається з трьох важливих елементів: терпіння, вміння працювати і вольового імпульсу. Завдяки цьому ще у початковій школі у дітей розкривалися здібності до усіх предметів, математики, поезії і мистецтва, які поступово вдосконалювалися в процесі навчання.

А що ми маємо сьогодні? 
Чи не ловили ви себе на думці про те, що наші діти дедалі стають все "важчими" і "складнішими" у спілкуванні та інших багатьох аспектах? Я вже не кажу про навчання. У чому ж справа? А справа у тому, що тонка моторика, особливо у молодшому віці вкрай важлива для розумового розвитку людини.
Першачки в школі пишуть тільки олівцем і то дуже мало. Основні затребувані навички - проводити пальчиками по екрану планшета або телефону - вони вже давно мають на інтуїтивному рівні. Я ні хвилини не спорю: їм це цікаво! І вони набагато швидше за нас знайдуть потрібну їм гру та інформацію в інтернеті. Але ж ми з вами добре розуміємо, що навчання перш за все - це праця, творча і наполеглива праця. І тут - без посидючості, старанності та наполегливості гарного результату, на превеликий жаль, досягти не вдасться. Навчаючи дитину, ми даємо їй зрозуміти: ти можеш досягнути усього, чого тільки захочеш. І тут, принаймні для мене, дуже важлива впевненість дитини у тому, що якщо вона сама прикладе певні зусилля, у неї все обов'язково получиться. Тобто її результати залежать тільки від неї. 

То може все ж таки варто у молодших класах повернути уроки письма з елементами каліграфії?

А що ви скажете з цього приводу?

Немає коментарів:

Дописати коментар