Ще недавно ви не могли натішитися дитиною, а тепер змушені визнати, що її поведінка змінилася на гірше? Психологи виділяють 8 важливих ознак, які показують, що у вихованні щось пішло не так і ваша дитина переживає кризу. Тривожні дзвіночки потрібно вчасно помітити і скоригувати, щоб вони не перетворилися на неприємні риси характеру.
Тут зібрані думки психологів, як саме боротися з неприємними проявами і допомогти дитині впоратися з собою, якщо вона дозволяє собі такі речі:
1. Звинувачує інших
Що відбувається?
«Я запізнився в школу, тому що ти не розбудила мене!» «Я отримав двійку, бо собака з'їла моє домашнє завдання!» Звинувачення інших у своїх невдачах стали з'являтися дуже часто? Це означає, що дитину обтяжують обов'язки, за які він відповідає. Брати на себе відповідальність не хочеться, може бути, допоможе роль жертви?
Як бути?
Зазвичай звинувачення припиняються, коли дитина розуміє, що вони не допомагають позбутися від обов'язків. Батькам під силу м'яко окреслити зону відповідальності дитини в залежності від віку. Привчайте до того, що у кожного в родині є речі, за які він відповідає. Додайте легкості і гри: пишіть нагадування, хваліть, розповідайте про своє дитинство, підкреслюйте хороші результати.
2. Виявляє жорстокість
Що відбувається?
Якщо в ранньому віці малюк ще не усвідомлює, що може заподіяти біль, то агресія у старшої дитини і у школяра - це вже усвідомлене продавлювання меж дозволеного або наслідок того, що хтось ображає його.
Тут зібрані думки психологів, як саме боротися з неприємними проявами і допомогти дитині впоратися з собою, якщо вона дозволяє собі такі речі:
1. Звинувачує інших
Що відбувається?
«Я запізнився в школу, тому що ти не розбудила мене!» «Я отримав двійку, бо собака з'їла моє домашнє завдання!» Звинувачення інших у своїх невдачах стали з'являтися дуже часто? Це означає, що дитину обтяжують обов'язки, за які він відповідає. Брати на себе відповідальність не хочеться, може бути, допоможе роль жертви?
Як бути?
Зазвичай звинувачення припиняються, коли дитина розуміє, що вони не допомагають позбутися від обов'язків. Батькам під силу м'яко окреслити зону відповідальності дитини в залежності від віку. Привчайте до того, що у кожного в родині є речі, за які він відповідає. Додайте легкості і гри: пишіть нагадування, хваліть, розповідайте про своє дитинство, підкреслюйте хороші результати.
2. Виявляє жорстокість
Що відбувається?
Якщо в ранньому віці малюк ще не усвідомлює, що може заподіяти біль, то агресія у старшої дитини і у школяра - це вже усвідомлене продавлювання меж дозволеного або наслідок того, що хтось ображає його.
Дозволяє собі мучити кота? Ударив бабусю?
Як бути?
З'ясуйте причину такої агресії. Можливо, ви занадто суворі з дитиною або її ображають в дитячому колективі, а вона зганяє образу на тих, хто слабший, і намагається «піднятися» у власних очах. Звертайте увагу на хороші якості, які відрізняють малюка від інших, щоб показати, що він може собою пишатися.
Визнайте його право на гнів, співпереживайте, але дайте чітко зрозуміти, що певні речі неприпустимі. Завжди припиняйте прояви жорстокості і змушуйте дитину усвідомлювати всі наслідки.
А ось прояви ласки і турботи заохочуйте і хваліть.
3. Не піклується про близьких
Що відбувається?
Така «опція», як турбота, рідко з'являється у дитини сама по собі. Це завжди результат прикладу батьків. Звичайно, важливі казки і історії з обговоренням, але дрібні повсякденні справи вплинуть на малюка краще.
Як бути?
Скоро свято? Обговоріть з дитиною подарунки рідним і чому важливо їх дарувати. Купуєте частування? Розділіть на всіх членів сім'ї, не виділяючи дитини особливо, адже всі люблять смачненьке, а не тільки діти. Навіть якщо ви потім віддасте свій шматочок дитині, це тільки посилить ефект.
Люди навколо теж гідні турботи, тому не припиняйте пориви дитини допомогти незнайомцям, але навчайте здорового балансу між добрими вчинками і безпекою. Пропустити літню людину в черзі, допомогти мамі з коляскою або погодувати кошеня біля під'їзду. Дитина бачить і вбирає повсякденні «дрібниці», з яких і виростають паростки турботи.
4. Не визнає і не відчуває провини
Що відбувається?
Якщо дитина не відчуває ніяких негативних емоцій після скоєного вчинку, часто це означає, що вона просто не вбачає його таким, тобто не усвідомлює, що вчинила негарно. Ще одна часта причина - дитина розуміє, що зробила щось погане, але зізнаватися не хоче і щосили заперечує свою провину, навіть подумки, а не тільки перед батьками.
Як бути?
Допомагає обговорювання ситуацій в ключі «що таке добре, що таке погано» з прикладами і вислуховування думки самої дитини. Також звертайте увагу на наслідки неправильних вчинків, коли дитина позбавляється чогось значимого. Важливо навчити малюка розрізняти добро і зло і розуміти свою відповідальність за той вибір, який він зробив.
Допомагає обговорювання ситуацій в ключі «що таке добре, що таке погано» з прикладами і вислуховування думки самої дитини. Також звертайте увагу на наслідки неправильних вчинків, коли дитина позбавляється чогось значимого. Важливо навчити малюка розрізняти добро і зло і розуміти свою відповідальність за той вибір, який він зробив.
5. Не вміє співчувати
Що відбувається?
Навіть у дорослих емпатія розвинена по-різному, а у дітей вона наслідок любові і прихильності. Спочатку вони вчаться жаліти і відчувати тих, хто поряд, - членів сім'ї та друзів, а потім вже переносити ці почуття на людей навколо.
Дитина зациклена на собі?
Навіть у дорослих емпатія розвинена по-різному, а у дітей вона наслідок любові і прихильності. Спочатку вони вчаться жаліти і відчувати тих, хто поряд, - членів сім'ї та друзів, а потім вже переносити ці почуття на людей навколо.
Дитина зациклена на собі?
Як бути?
У цьому випадку також важливий приклад і обговорення в ключі «відчуй на собі». Сестричка плаче? Пожалійте її разом з дитиною, поясніть, що саме вона відчуває, і запропонуйте уявити, як би малюк відчував себе на її місці.
Допомога волонтерським організаціям, які займаються проблемами людей і тварин, - дуже сильний приклад, та іноді одна поїздка або участь в акції роблять для «почуття емпатії» більше, ніж безліч оповідань.
6. Не відчуває подяки і має претензії
Що відбувається?
Дати дитині все найкраще, забезпечити всі потреби - нормальне бажання кожного батька. Але якщо дитина звикла тільки отримувати, не замислюючись про подяки, рано чи пізно це «вистрілить» нескінченними вимогами до батьків і оточуючих.
Як бути?
У ваших силах донести важливі нюанси до дитини раніше оточуючих, які можуть зробити це досить жорстко.
Почніть з банального «дякую». Фраза наших бабусь «А чарівне слово?» Працює прекрасно. Та й особистий приклад завжди працює - не забувайте про ввічливі слова.
Ефективним буде показати, що не всім людям так пощастило в житті, на прикладі історій, фільмів або добрих справ.
Не варто попереджати всі бажання дитини, купуючи все підряд за першим бажанням. Покажіть цінність грошей і важливість раціонального підходу до речей.
Але головне - донести до дитини цінність життя і турботи людей, що оточують. Можна написати разом з малюком список того, за що він може сказати «спасибі». І частіше дякуйте малюку - він відчує, як приємно отримувати подяку.
У цьому випадку також важливий приклад і обговорення в ключі «відчуй на собі». Сестричка плаче? Пожалійте її разом з дитиною, поясніть, що саме вона відчуває, і запропонуйте уявити, як би малюк відчував себе на її місці.
Допомога волонтерським організаціям, які займаються проблемами людей і тварин, - дуже сильний приклад, та іноді одна поїздка або участь в акції роблять для «почуття емпатії» більше, ніж безліч оповідань.
6. Не відчуває подяки і має претензії
Що відбувається?
Дати дитині все найкраще, забезпечити всі потреби - нормальне бажання кожного батька. Але якщо дитина звикла тільки отримувати, не замислюючись про подяки, рано чи пізно це «вистрілить» нескінченними вимогами до батьків і оточуючих.
Як бути?
У ваших силах донести важливі нюанси до дитини раніше оточуючих, які можуть зробити це досить жорстко.
Почніть з банального «дякую». Фраза наших бабусь «А чарівне слово?» Працює прекрасно. Та й особистий приклад завжди працює - не забувайте про ввічливі слова.
Ефективним буде показати, що не всім людям так пощастило в житті, на прикладі історій, фільмів або добрих справ.
Не варто попереджати всі бажання дитини, купуючи все підряд за першим бажанням. Покажіть цінність грошей і важливість раціонального підходу до речей.
Але головне - донести до дитини цінність життя і турботи людей, що оточують. Можна написати разом з малюком список того, за що він може сказати «спасибі». І частіше дякуйте малюку - він відчує, як приємно отримувати подяку.
7. Вважає себе кращим за інших
Що відбувається?
Баланс самооцінки - іноді завдання, непідвладне і дорослому. «Відчуття себе» у дитини може коливатися дуже сильно. Але тривожний дзвіночок - це не надмірна любов до себе, а презирство до оточуючих.
Як бути?
На жаль, надмірна похвала може привести до такого результату, тому хвалити без приводу не потрібно. Пояснюйте дитині на прикладах, що вона цінна для вас такою, якою є, але у кожної людини є свої цінність і талант. Кожна людина - центр власного Всесвіту.
Грайте на почутті справедливості, говоріть, що ставлення завжди повертається, - дитина ж не хоче, щоб до неї повернулася зарозумілість або з нею поводилися нечесно.
8. Часто бреше
Що відбувається?
Брехня дитини може приймати різні форми. Фантазії, щоб здаватися краще в колі однолітків або від того, що дитині чогось не вистачає в житті. Брехня про будь-які неприємності від страху перед покаранням. Всі ми пам'ятаємо своє дитинство, але співвіднести це з власною дитиною буває нелегко.
Брехня дитини може приймати різні форми. Фантазії, щоб здаватися краще в колі однолітків або від того, що дитині чогось не вистачає в житті. Брехня про будь-які неприємності від страху перед покаранням. Всі ми пам'ятаємо своє дитинство, але співвіднести це з власною дитиною буває нелегко.
Як бути?
Найголовніше - це не лаяти за чесність, і навіть неприємний «розбір польотів» намагатися вести в спокійному тоні. У дитини має скластися підсвідоме відчуття, що говорити правду не страшно, а ось брехня завжди викличе негатив у батьків.
Чесність може виробити тільки впевненість малюка в тому, що батьки не стануть принижувати його, бо йому довіряють і підтримають в складній ситуації.
Що ж стосується занадто роздутих фантазій, то тут допоможуть тільки докладні розмови з дитиною про його бажання і захоплення, щоб зрозуміти, чого вона потребує.
За джерелом
Немає коментарів:
Дописати коментар