Змістовні люди, люди - сенси.
Поруч з ними немов ростеш душею. Вони говорять про складне просто. І роблять те, що вважають важливим не на догоду комусь, а тому що у всьому: в роботі, стосунках, захоплення для них - важливий сенс.
Люди - сердечність.
Поруч з ними відпочиваєш душею. У них можуть бути найпростіші погляди на життя, і життя їх далеко не завжди легке. Але вони мають дивовижний дар - зігрівати втомлені серця, зігрівати - нічого не вимагаючи натомість. Вони знають, що світ сповнений випробувань, болю і хаосу, але якщо вони можуть допомогти хоча б одному серцю, вони будуть поруч, тому що на самоті легко зламатися, а разом, разом - можна обійнятися і пережити біль.
Люди - істини.
З ними непросто, вони позбавляють ілюзій, змушують дивитися правді в обличчя і бачити свої недосконалості. Але якщо налаштуватися з ними на одну хвилю, то стає зрозумілим таємний задум Всесвіту - бути справжнім. На перших порах це може налякати. Адже нас вчили бути хорошими, та й це нормальне бажання - бути хорошим. Ось тільки бути і здаватися, це різні за суттю речі. Перебуваючи поруч з людьми - "істина", ми вчимося приймати себе і бачити різні боки себе, як хороші, так і слабкі, щоб зрозуміти, в чому наша справжня сила.
Люди - глибини.
Вони несуть знання про світ, про взаємини, про природу речей і щедро цим діляться. Вони не випинають те, чим володіють, не кричать про це на кожному кроці, вони своїм життям - простим і справжнім - кажуть: «Все просто. Просто треба знати це і робити». Їх мудрість прозора і глибока, раніше таких людей було багато. Мої бабусі були такими - вони жили просто і глибоко, з вірою і любов'ю.
Люди - музи.
Поруч з ними в нас прокидається творча іскра. Вони можуть бути веселими і сумними. Вони самі можуть не володіти якимось особливим талантом або володіти відразу декількома і при цьому головною їхньою перевагою є те, як вони впливають на нас. Ми раптом починаємо вірити в свої таланти, ламаємо кам'яні стереотипи «так, хто я такий, у мене це точно не вийде», і просто починаємо робити: нерівно, косо, нескладно..., але, завдяки цим людям, ми відкриваємо в собі безмежні бажання і можливість творити. І наші творіння починають наповнювати багатьох.
Люди - потік.
З ними поруч ми входимо в особливий стан, коли раптом, немов за помахом чарівної палички все починає змінюватися. Ми потрапляємо в незримий потік, який несе нас до нових відкриттів, подій і поворотів долі.
Люди - мета.
Потрапляючи в їх поле, ми вчимося ставити і досягати цілей. Їх дії точні, виважені і множинні. Вони знають чого хочуть, і вірять в те, що все можливо. Вони як магніт притягують до себе ресурси: гроші, зв'язки, можливості. Вони вчать на помилках робити висновки і діяти далі. Вони не досконалі, але вони точно знають, що не буває мрії без способу її досягнення.
Люди - нагорода.
Вони не вчать, не наставляють, не надихають і не спонукають на великі справи. Поруч з ними легко розслабитися і бути собою. Вони вчать слухати своє серце і довіряти йому. Такі люди - нагорода, яку ми часто недооцінюємо і усвідомлюємо лише тоді, коли втрачаємо з ними зв'язок ...
Шукайте тих, поруч з ким ви ростете, тих, хто вірить в вас і вчить завжди підніматися, бачити крізь хмари сонце...
І пам'ятайте, що ви теж для когось можете стати істиною, потоком, глибиною або змістом, щоб одного разу знайти головну нагороду - справжнього себе ...
За джерелом
Немає коментарів:
Дописати коментар