Сучасним українським вченим доводиться працювати в нелегких умовах. Втім, деякі при цьому досягають приголомшливих результатів. Пропонуємо познайомитися з сучасними українськими вченими, які здійснили прорив у знаннях про нашу планету.
Юрій Ізотов: таємниці галактик і вражаючі відкриття
Співробітник Головної астрономічної обсерваторії НАН України Юрій Ізотов разом з американським колегою Трином Туаном відкрив наймолодшу галактику у Всесвіті, що стало сенсацією у вченому світі. Вчений очолював міжнародну дослідницьку групу, яка здобувала нові знання про наш Всесвіт і відзначилась проривом в системі знань. Раніше вчені не розуміли, чому на ранніх етапах розвитку, пройшовши стадію плазми і вже охолонувши, Всесвіт знову повернувся у стан плазми. Вчена група на чолі з Ізотовим знайшла відповідь: виявилося, що феномен спричинило інтенсивне жорстке ультрафіолетове випромінювання масивних зірок. У портфоліо вченого загалом 250 робіт, опублікованих в міжнародних виданнях. Ізотов є одним з найбільш цитованих у світі українських вчених.
Валерій Гусинін і Сергій Шарапов: за два кроки від нобелівки
Ім’я доктора фізико-математичних наук, завідувача лабораторії Інституту теоретичної фізики ім. Боголюбова НАН України Сергія Шарапова востаннє прогриміло на весь Facebook після вручення цьогорічної нобелівки з фізики. Як виявилося, один з лауреатів, Дунган Холдейн, звертався до дослідження Шарапова в одній із своїх робіт. Як виявилося, розробки українського вченого стали підґрунтям для цілого ряду знаних робіт західних вчених, зокрема Віталія Гінзбурга і Клауса фон Клітцинга. Більше того, сам Шарапов разом з колегою Валерієм Гусиніним були за півкроку від нобелівки. Вчені працювали над відкриттям графеном водночас з британськими вченими Андрієм Геймом і Костянтином Новосьоловим, які, у підсумку, і отримали нагороду.
Марина Вязовська: розв’язала задачу, над якою мучилися століттями
Киянці, яка наразі мешкає в Берліні, вдалося вирішити задачу з комбінаторної геометрії, з якою возилися її колеги протягом кількох століть. Вязовська придумала, як вкладати кульки в 8- і 24-мірному просторі. На практиці робота української вченої допоможе, зокрема, поліпшити передачу сигналу у Космосі.
Марина Родніна: українська гордість Німеччини
Наразі українка, виходець з Інституту молекулярної біології та генетики НАН України, очолює Інститут Макса Планка у Геттінгені. Досягнення Родніної отримали високу оцінку – і не лише емоційну. Так, за дослідження функцій рибосом вчена отримала премію Лейбніца розміром у 2,5 млн євро.
Олег Ангельський: наступник Галілея
Професор, доктор фізико-математичних наук з Чернівців Олег Ангельський став першим українським вченим, удостоєним Міжнародної премії Галілео Галілея за досягнення в галузі оптики, також фізика включили до EOS (Світового оптичного співтовариства). Ангельський написав понад 300 статей для міжнародних журналів, а також виступив автором або співавторів шести опублікованих в США монографій. Вчений проводить дослідження з голографії, статистичної та кореляційної оптики, оптичної діагностики шорстких поверхонь.
Олександр Рубанов: снайпер не може схибити
Вчені спрямовують зусилля не лише на розвиток теорії. Розробка Рубанова у сфері військового IT має практичний характер, хоч і заснована на наполегливій науковій роботі. Як зазначає Focus.ua, український математик і дослідник присвятив вісім років вивченню процесів людського мозку. Свої знання втілив у шоломі для снайперів, який допомагає уникнути помилки і врятувати життя бійцю. Щоправда, базою для експериментів стала не Україна: інноваційний гаджет народився після ряду досліджень, проведених в Мічиганському університеті. Розробкою українця вже користуються арабські та чилійські військові. В українському Мінобороні шолом поки не має попиту. Джерело: http://global-ukraine-news.org/2016/11/15/top-7-suchasnyh-ukrayinskyh-ejnshtejniv/
www.global-ukraine-news.org
Немає коментарів:
Дописати коментар