Про вибір професії для підлітків

Користь вибору професії складно переоцінити. У вас є своя кімната, своя школа, свої друзі, і навіть велосипед, а тепер буде і професія, це більшою мірою відноситься до реального і складного професійного вибору і він завжди індивідуальний, тобто за нього нестимо реальну відповідальність. 

У сучасному світі ціна помилки сильно зросла, враховуючи тривогу батьків, навантаження на школяра, це стосується і ЗНО, і подальшого
навчання. Що вже говорити, сучасні тести стали якоюсь подобою тесту на батьківську профпридатність «Ми проходимо по балам туди-то, а ви?». Тоді і виходить, що професійне покликання - це щось надмірно навантажене страхом помилки і батьків, і самих підлітків. Відповідно пошуки професії перетворюються іноді в спроби уникнути помилки або вибрати безпрограшний варіант, іноді підміняючи реальне професійне покликання випускника. Хоча покликання - це завжди відчуття себе справжнього, пошуки себе, спроба відшукати в діяльності і власних інтересах своє обличчя, свій сенс і втілити це в вибір професії. Коли я можу сказати, що я - це не тільки я, але і моя улюблена професія.

Мені часто на сімейних зустрічах доводиться стикатися з деяким відходом, капітуляцією підлітків, коли ні він, ні батьки не знають куди далі рухатися, а наближається час вступу. Це можна пояснити, з огляду на витрати тривоги батьків сучасного покоління, заточене на успіх і своєрідну моду в професіях, складно недооцінювати ступінь ризиків. І не підтримувати в цьому підлітка небезпечно, адже він дуже скоро може злякатися такої відповідальності і здатися під натиском батьків, які, швидше за все, будуть сприймати це як якусь лінь і небажання вибору взагалі. Все, що потрібно тут, - це деяка допомога в адекватній побудові плану, який буде лише реалістичний в часі, місці і об'єкті професії, на це потрібно велике терпіння, бо це не робиться за один раз.

Тому норма профорієнтації, як науки про пошук професійного покликання і самовизначення як раз і полягає пристосуванні до мінливості світу і пошуку кращого професійного застосування своїх можливостей. І вона в цьому відіграє лише початкову роль, всю ж іншу роботу робить сам підліток, коли планує майбутнє, дізнається про наявність професій та їх належність, намагається будувати прогнози, дізнається про речі, пов'язані з майбутньою роботою. Тому так часто йому потрібна допомога, інформація та підтримка в професійному виборі. 

Головними постулатами в цьому процесі вважаються

3 кита вибору професії.

 Перший - це загальна талановитість. 

Безталанних людей не існує, там, де є людина, завжди існує її покликання, а якщо ж цього немає, це значить, що людина зайнята не своєю справою.

 Другий постулат говорить про загальну перевагу.

Це означає, що якщо у вас щось виходить гірше, ніж у інших - щось повинно вийти краще, шукайте! 

І нарешті, третій постулат відображає неминучість змін - жодне судження про людину не може вважатися остаточним. Хоча б тому, що якщо сьогодні у вас є можливість дізнатися щось нове, то завтра ви вже будете трішки іншим.
Це усвідомлення часто допомагає справлятися з підвищеною тривогою, а створюючи професійний план, ми можемо отримати шанс знайти наше покликання, хоча доведеться, звичайно ж, неабияк постаратися. 

У своїх пошуках варто спиратися на кілька простих рекомендацій:

1. У нас завжди є час і право на помилку - 

і це абсолютна правда, ми завжди можемо змінити своє рішення, або через деякий час передумати. Наші професійні пошуки не обмежені часовими рамками, як ЗНО або ДПА, ми можемо помилитися і піти шукати в іншу сторону, навіть якщо поступили вчитися не туди, куди спочатку хотіли. Якщо ми поглянемо на той же ВНЗ, то зауважимо період кризи 3 курсу, який проходить кожен студент, переоцінюючи свою позицію в професії.

 В європейських країнах існує цікавий феномен, там школярі після закінчення школи не ідуть відразу в ВНЗ, а займаються пошуками власного покликання через подорожі, роботу, творчість. На моїй пам'яті люди міняли професії і в 50, і в 70 років, наш дорослий світ і дорослі пошуки себе в професії не пов'язані тільки з освітою, тим більше шкільною. Тільки уявіть собі світ з головною помилкою після школи - це було б жахливо.

2. Шукайте інформацію про професії - ми є дорослими людьми з певним багажем знань, життєвого досвіду, професійною діяльністю, я зараз говорю про вчителів і батьків, які волдіють досить об'єктивною інформацією про різні професії, їх становище на ринку праці. Навіть якщо це не зовсім так, завжди можна розмовляти, шукати, підбирати необхідну літературу, знайти інформацію в інтернеті про професії, що цікавлять підлітка. Про можливості організувати зустрічі з представниками цікавих професій, як і пройти профорієнтаційне обстеження і проконсультуватися з фахівцями-профконсультантами.

3. Пробуйте себе в тій професії, яка вас зацікавила - можна використовувати для вірної професійної орієнтації механізм «проби» професії на собі. Іноді така можливість надається тими чи іншими гуртками та секціями. Наприклад, якщо учень відчуває себе потенційним журналістом, то переконатися в правильності свого рішення можна, працюючи в редакції шкільної газети. Досить часто можна знайти можливість для влаштування на роботу в цікавій для його сфері на час канікул, нехай це буде найменш кваліфікована робота. Але, перебуваючи «на місці подій» можна зануритися в атмосферу професійної діяльності, що цікавить, набити «свої шишки». Підібрати професійну пробу, допомогти підлітку вибрати професію через реалізацію такого варіанту найчастіше може тільки дорослий.

4. Говоріть, завжди обговорюйте професію - дуже багато корисного щодо вибору майбутньої професії може дати серйозна, заздалегідь обдумана розмова. У розмові важливо визначити критерії вибору професії з урахуванням знань і досвіду у кожного учасника розмови. Варто говорити про те, чи зрозуміла взагалі та професійна діяльність, яка цікава, наскільки вона перспективна.

 Не менш цінною буде можливість обговорення альтернатив. При хорошому плані, завжди потрібен запасний, це допоможе уникнути характерного зациклення на одній модній, популярної професії, не розглядаючи інші, можливо кращі варіанти. Важливо обговорити мотивацію та інформацію про цю професію, але не тільки і не стільки варто говорити про це, скільки бути поруч і вчитися чути і розуміти іншого, особливо якщо цей інший - батько, який наляканий не гірше підлітка. Ось про це і варто іноді говорити, чесність дозволить уникнути маси взаємних претензій.

4. Вивчай професіограми бажаних професій - вони являють собою опис ознак, що характеризують ту чи іншу професію і включають в себе перелік норм і вимог, що пред'являються цією професією або спеціальністю до працівника. Професіограма може включати в себе, наприклад, перелік гігієнічних або психологічних характеристик, яким повинні відповідати представники конкретних професійних груп. Вона необхідна для пошуку професії за особистими якостями людини, надаючи йому можливість займатися такою справою, яка йому подобається. 

Хороша професіограма завжди включає в себе ряд наступних ознак: в чому суть даної професії?, чим конкретно займається співробітник?, в яких умовах відбувається праця?, які є вимоги до рівня підготовки працівників?, які здібності потрібні для успішного оволодіння професією?, чи легко працевлаштуватися власникам даної професії в моєму місті?, на які заробітки можна розраховувати?, які є можливості для кар'єрного росту?

5. Створюй план професійного самовизначення - в питаннях пошуку важливе планування, оскільки це завжди довгостроковий проект, причому індивідуальний, але допомога в ньому з боку батьків буде неоціненна.

 Цей план повинен бути реалістичним, досяжним і конкретним. Він повинен враховувати кілька важливих пунктів: чи пов'язані мої бажання з передбачуваним місцем навчання? Чи достатньо добре я обізнаний про те, як будуть задовольнятися мої потреби в тих місцях навчання, які я вже вибрав? Яка загальна картина місця навчання? Що конкретно буде робити студент в даному навчальному закладі? Який рівень теоретичної, практичної і фізичної підготовки необхідний для навчання в даному закладі? Які відгуки про цю установу? Що відомо про режим і характер навчальної діяльності, а також вимоги, що пред'являються до учнів? Наскільки реально домогтися тієї мети, яку я поставив з урахуванням цього закладу? Що необхідно зробити, якщо «зірветься» кращий варіант? Що станеться, якщо «зірвуться» і перший, і запасний варіанти? Також важливо знайомство зі структурою навчальних закладів міста, рівнем одержуваної в них освіти, необхідними для вступу балами ЗНО. У цьому вам можуть допомогти інформаційні довідники для абітурієнтів, зустрічі з представниками навчальних закладів на профорієнтаційних міні-ярмарках в школі, днях відкритих дверей в навчальному закладі. Але не варто ототожнювати обраний навчальний предмет з професією, для цього є інші джерела інформації, до одного з яких відносять спілкування з фахівцями тієї професії, на користь якої зроблено вибір, даний досвід може дозволити більш реалістично оцінити шанси обраної спеціальності.

І, звичайно, вибираючи професію в підлітковому віці, потрібно бути спочатку налаштованими на те, що це тільки один з виборів, і бажано, щоб він був найбільш доцільним саме на даному етапі.

За матеріалами Любачевського Ігора Анатолійовича

Зміна професії: як не помилитися у виборі нового шляху

Як знайти своє покликання: 5 питань для пошуку відповіді