Хлопчиків готували, зав'язуючи їм очі та вуха. Вчили орієнтуватися у просторі незвичними для психіки та мозку способами.
Все це потрібно було для того, щоб поєднати висхідний і низхідний потоки Землі та Космосу, які, об'єднуючись у єдиний потік у Тілі, активували золотий центр – Хару.
Супроводжувалося це пробудженням єдиного “Я” Душі та Тіла. Доводилося виходити у світи Наві та Праві.
Характерник з'єднувався зі своїм Духом і активував Силу, що дозволяло йому створювати абсолютно нове енергоінформаційне поле, що дає змогу змінювати ситуацію, розтягувати час, працювати з простором тощо.
Як саме відбувалася активація Сили і що надалі це давало воїну, буде далі...
Ці традиції не померли. Майстри продовжують передавати Знання своїм учням.
І не секрет, що багато хто з вас у снах або станах зміненої свідомості отримують цю інформацію, відчуваючи в собі спектри, властиві козакам-характерникам.
🟠 Тонке тіло людини має складну багаторівневу будову, що складається зі спеціальних проекцій або енергетичних тіл. На одному з таких рівнів людська свідомість має вигляд освітленого кола з волокон світла у так званому "енергетичному коконі". Саме їхня яскравість і окреслює те коло можливостей, якими людина може оперувати в житті.
Характерники помітили, що коли людина має надскладні труднощі, які неможливо подолати звичайним способом, їх подолання відбувається одночасно із запаленням нових світових волокон на енергетичному коконі. Простір людських можливостей через це значно розширюється.
Навчаючись відчувати в собі струм сили в різних частинах тіла: руках, ногах, голові, характерники навчилися управляти висхідними та низхідними потоками енергій Землі та Космосу, концентрувати їх у собі, що надалі призвело до активації енергетичного центру ХАРА.
Звук «Ха» пов'язаний зі Східним потоком Сили Землі, який у тілі сходить починаючи зі ступнів ніг.
Звук «Ра» пов'язаний із Спадним потоком Універсальної Сили Створення Космосу, який у тілі сходить з маківки голови.
З'єднуючись у середині тіла, ці потоки утворюють центр ХАРА. Сам центр перебуває на тонкому рівні. Для концентрації уваги на цьому центрі ми використовуємо його проекцію в тілі – точку, яка розташована на 3 пальці нижче за пупок і на 2-3 см вглиб живота.
Стан ''Хара'' викликає миттєву активізацію більшості психофізіологічних механізмів. Це давало характернику можливість у рази збільшити свій фізичний потенціал та комплексно впливати на супротивника навіть на відстані.
У такому стані сприйняття довкілля йде, як постійний потік інтуїтивної Надсвідомості.
Внутрішнє та зовнішнє середовище сприймається безпосередньо, немає контролю та аналізу. Миттєво обробляються всі психічні процеси, «зупиняється і регулюється час». Відбувається процес переміщення звичайної особистості Душі в «Я» свого Духа, що створює абсолютно нове енергоінформаційне поле, що дає змогу змінювати ситуацію, розтягувати час, працювати з простором тощо.
Початковий перехід із домінуючої у звичайному стані свідомості особистості Душі на більш високий рівень особистості його Духа — Вищого «Я» називався «підключення характерника до неба». Така процедура мала ритуальний характер і була однією з посвячень.
ЯК ВІДБУВАЛАСЯ АКТИВАЦІЯ СИЛИ
Технік навчання молоді характерників було безліч, всіх перерахувати немає можливості. За переказами, їх готували з дитячого віку. Навчання протікало в середовищі характерників, де кожен день учня був присвячений оволодінню знаннями, навичками та досвідом, щоб провести його шляхом людини Пізнання.
Хлопчик на довгі роки ставав джурою - служителем старшого характерника. Спочатку йому зав'язували очі пов'язкою, привчаючи орієнтуватися в навколишньому світі тільки на слух. Потім тільки на запах, перев'язуючи вже й вуха...
Юнаки займалися різьбленням, постійно вирізуючи одну форму, що нагадує цибулину в розрізі. Зараз ми вже розуміємо, що це був тор або тороїд — символ універсального фракталу, що лежить в основі побудови всесвіту. Вирізали доти, доки той знак не починав звучати, стаючи ключем до відповідного внутрішнього простору.
Досягти цього можна було лише одним єдиним способом — треба було той знак «побачити» внутрішнім зором і відтворити, ''занурившись у нього''. Так розкривалося внутрішнє бачення справжнього змісту речей у навколишньому середовищі. З цього нового бачення йшла розбудова всього життя. Спати, одягатися, їсти, діяти треба було з того видіння, доки воно не ''ставало'' людською істотою.
Всі перелічені здобуття сили виконувались учнями віком від 12 до 21 року, а після цього вже йшов заключний обряд ритуальної посвяти у воїнів-характерників.
Це був перехід триєдиної особи людини на роботу з центром Свідомості, що домінує у вищій особистості Я характерника, тобто «підключення його до світів Прави».
Але на початку волхви відправляли свідомість юнаків-характерників у світ Наві, де він зустрічався з Предками та Божественними Архетипами. Психоенергетична інформація, що приходила від Богів Роду каналами з Космосу, яку характерник починав отримувати, відчувати і розуміти, призводила до помітних змін структури та якості як його тонкого тіла, так і мозку.
Тобто провідник переводив свідомість учня на найвищий рівень його «Я», в якому зливаються «Я» його Духу, Душі та Тіла. Тепер «Я» учня посилюється, мозок включається і свідомість починає функціонувати в новому, тепер уже робочому режимі, але на іншому вищому рівні. Таким чином, досягається початкове входження у стан ХАРА. Надалі учень входить у нього самостійно, миттєво використовуючи при цьому ім'я свого вищого «Я».
ВИСНОВОК
Гармонізація своїх дій зі світом позбавляє нас проблем, які можуть виникнути після скоєння негідних вчинків. Щаслива хода людської Долі можлива при дотриманні Шляху Істини.
Налаштування на Істину, прагнення жити Істиною призводить до такого зростання рівня Свідомості, коли відкривається Шлях до зовсім інших відносин людини з Природою, в ньому прокидається та сторона її особистості, яку за всіх часів називали магічною, а сьогодні езотеричною.
З давніх-давен цей Шлях зберігає і впроваджує наша українська етнічна культура. Саме архетип етнічної самовизначеності й автентичності і є той Шлях, яким звичайна людина й приходить до пробудження своєї Свідомості.
Саме таку можливість розвивали наші пращури, вбачаючи в ній гідний спосіб життя на білому світі. Їхнє мистецтво досягало тих висот, коли людина вчилася керувати своїм життям, спрямовуючи його у бік найбільш повної реалізації. Тобто йдеться про те, що в основу українського етносу з давніх-давен закладалася мета досягнення одночасного стану Творця та Господаря Долі.
Характерницька наука — це, певною мірою, Образ Життя, що передається генетично. Це те, що з давніх-давен живе на нашій землі, тримається корінням нашої спільної історії, поєднує в собі досвід усього народу, його силу, рішучість і незламність. Це те, що проявилося у наших захисників у час страшної навали російської орди.
Незважаючи на те, що протягом багатьох століть знання та численні здібності були втрачені у знищених родах воїнів, проявлених нащадків козаків-характерників можна зустріти й у наші дні, й серед наших воїнів, які самі були здивовані неймовірною силою Духу, яка зійшла на них у хвилини смертельної небезпеки.
Перекладено за джерелом
Немає коментарів:
Дописати коментар